< Авакум 2 >

1 Нехай я стою́ на сторо́жі своїй, і нехай на обло́зі я стану, і хай вигляда́ю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що́ відповість на жало́бу мою.
Na da na sosodo aligisu diasu gagagula heda: i amoba: le heda: le, Hina Gode da nama adi hamoma: ne sia: ma: bela: le amola na Ema egane sia: ne iasu dabe adi sia: ma: bela: le ouligimu.
2 А Госпо́дь відповів та й сказав: Напиши це виді́ння і поясни́ на табли́цях, щоб чита́ч його ле́гко читав.
Hina Gode da nama dabe agoane adole i, “Na dima dabe adole iabe amo laga osoboga hamoi da: fe amo da: iya, dunu ilia hedolodafa ba: le dawa: ma: ne, noga: ledafa dedema.
3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться.
Dedema fawane! Bai Na ilegei eso da wali hame doaga: i. Be amo eso da hedolo doaga: mu amola na dima olelemu liligi da dafawane doaga: mu. Dilia da amo ea misunu da gebewane misunu dawa: mu. Be amo doaga: ma: ne ouligima! Amo hou da dafawanedafa doaga: mu amola dulilamu da hamedei.
4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
Sia: ne iasu da agoane, ‘Wadela: i hamosu dunu da hame fifi ahoanumu. Be moloidafa dunu da fifi ahoanumu. Bai ilia da mae fisili, Godema dafawaneyale dawa: sa.’”
5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує. (Sheol h7585)
Bagade gagui hou da ogogosu agoane. Uwasu dunu da gasa fili, helefisu hame dawa: Ilia da bogosu defele-sadisu hame dawa: Amaiba: le, ilisu gagumusa: , fifi asi gala hasalili, mae fisili, eno amola eno agoane hasalimusa: ahoa. (Sheol h7585)
6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“
Dunu amo da enoga hasanasi ilia da ilima hasanasi dunu ilima ilia higale ba: su hou olemu. Ilia da amane sia: mu, “Dilia da eno dunu ilia liligi amo udigili lasa. Be dilia da wadela: lesi dagoi ba: mu. Habowali seda dilia da dunu amo da dilima dabe imunu gala, amo hedolo ima: ne gasa fili lamusa: logema: bela: ?”
7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них?
Be amo esoga, dilia da hame dawa: amoga, dilia gagui huluane da fisi dagoi ba: mu amola eno dunu da dilima muni bu baligiliwane lama: ne dilima imunu. Ilia da nedigili, dima doagala: musa: masea, amola dilia da beda: ga yagugumu. Ilia da dilia liligi huluane samogele lamu.
8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.
Dilia da fifi asi gala bagohame ilima doagala: le, ilia liligi samogele lai. Amaiba: le, amo fifi asi gala fi dunu hame bogoi esalebe da wa: legadole, dilima doagala: le, dilia liligi samogele lamu. Bai dilia da dunu bagohame medole legei, amola dilia da soge amola moilai bai bagade bagohame wadela: lesili, amo ganodini esalu dunu medole legei dagoi.
9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути!
Dili da gugunufinisi dagoi ba: mu! Dili da dilia sosogo fi bagade gaguiwane esaloma: ne, gasa fili, gegene nimi sa: ili, inia ea liligi doagala: le lai. Dili da dilia fifi lasu amo hahawane amola gaga: iwane hamomusa: dawa: i galu.
10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́.
Be dili da agoane ilegeiba: le, dilia sosogo fi da gogosiasu lai dagoi. Dili da fifi asi gala bagohame gugunufinisibiba: le, dilia fifi asi da gugunufinisi dagoi ba: mu.
11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.
Igi dobea damana amolawane da dilima higale welala, amola sa di da amo wesu gobagala: mu.
12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!
Dili da wadela: lesi dagoi ba: mu! Dili da wadela: i hamosu bai amo da: iya moilai bai bagade gagui, amola amo moilai bai bagade gaguluba, fane legesu hou fawane hamonanu.
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність?
Dili da fifi asi gala bagohame hasali dagoi. Amola amo fifi asi gala dunu da udigili hawa: hamonanebeba: le, gufia: i dagoi ba: i. Ilia gagui huluane da laluga nei dagoi. Hina Gode Bagadedafa da amo hou huluane hamoi dagoi.
14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є.
Be hano wayabo bagade da hano amoga nabai, amo defele, osobo bagade fifi asi gala huluanedafa da Hina Gode Ea hadigi hou dawa: su, amoga nabai ganumu.
15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́!
Dili da wadela: lesi dagoi ba: mu! Dili da ougi bagadeba: le, dilia na: iyado fifi lai amo gogosiama: ne amola fonobonesima: ne hamoi dagoi. Dilia hamobeba: le, ilia da adini ba: i dunu defele, feloale asi.
16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою!
Dili amolawane da dilima nodosu fisili, gogosiasu amoga dedeboi dagoi ba: mu. Dili dilisu da adini nanu, feloale masunu. Dili da dunu enoma, se dabe bagadedafa i. Amo se iasu defele, Hina Gode da dilima se dabe imunu. Amola dilima nodosu da afadenene, dilima gogosiasu fawane ba: mu.
17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.
Dili da Lebanone iwila abusa: i dagoi. Wali dili da hedofai dagoi ba: mu. Dili da Lebanone iwilaga ohe fi fane legei. Wali sigua ohe fi da dilima doagala: beba: le, dili da baligili beda: mu. Bai dili da fane legesu hou bagade hamoi dagoi, amola osobo bagade fifi asi gala dunu ilima, amola ilia moilai bai bagade amoma gegene nimi sa: i dagoi.
18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
Loboga hamoi ‘gode’ da hamedei liligi. Osobo bagade dunu fawane da amo liligi hamosa. Amola amo liligi da ogogosu fawane olelesa. Amo liligi ea hahamosu dunu da e dafawaneyale dawa: sea, amo da e fidima: bela: ? Hame mabu! Amo ogogosu ‘gode’ liligi da sia: mu hamedei.
19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!
Dili da wadela: lesi dagoi ba: mu! Dili da ifa daba: amoma, “Nedigima!” sia: sa. Amola gele sua: i amoma, “Wa: legadoma!” sia: sa. Loboga hamoi ogogosu ‘gode’ da dilima liligi afae olelemu defele ganabela: ? Hame mabu! E da silifa amola gouli amoga dedeboi dagoi. Be amo ganodini esalusu da hame ba: sa.
20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“
Hina Gode da Ea Hadigi Debolo Diasu ganodini esala. Osobo bagade fifi asi gala dunu huluane da Ea midadi ouiya: le amola asabole esaloma: mu.

< Авакум 2 >