Буття 9
1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
Och Gud välsignade Noah och hans söner, och sade: Varer fruktsamme, och förökens, och uppfyller jordena.
2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
Edor fruktan och rädsla vare öfver all djur på jordene, öfver alla foglar under himmelen, och öfver allt det som kräker på jordene, och alle fiskar i hafvet vare gifne i edra hand.
3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
Allt det som röres och lefver, det vare eder till mat; såsom gröna örter hafver jag allt det gifvit eder.
4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
Allena äter icke kött, det ännu lefver i sinom blod.
5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
Förty, jag vill ock hämnas öfver edar kropps blod, och vill hämnat uppå all djur, och vill hämnas menniskones lif på hvarjo och ena mennisko, eho hon är.
6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
Den som utgjuter menniskoblod, hans blod skall ock af menniskom utgjutit varda. Förty Gud hafver gjort menniskona efter sitt beläte.
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
Varer fruktsamme, och förökens, och förkofrer eder på jordene, att I uppfyllen henne.
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
Yttermera sade Gud till Noah, och hans söner med honom:
9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
Si, jag gör med eder ett förbund, och med edra säd efter eder;
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
Och med allom lefvandom djurom som med eder äro, i foglar, i fänad, och i allom djurom, som på jordene när eder äro; af allt det som utur arkenom gånget är, ehvad djur det är på jordene.
11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
Och vill göra mitt förbund med eder i så måtto, att härefter skall nu icke mer allt kött förderfvadt varda med flodsens vatten, och skall härefter ingen mer flod komma, den jordena förderfva skall.
12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
Och Gud sade: Detta är tecknet till mitt förbund, som jag gjort hafver emellan mig och eder, och all lefvande djur med eder härefter till evig tid.
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
Min båga hafver jag satt i skynom, den skall vara tecknet till mitt förbund emellan mig och jordena.
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
Och när så sker, att jag förer skyn öfver jordena, så skall man se min båga i skynom.
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
Och så skall jag tänka på mitt förbund emellan mig och eder, och all lefvande djur i hvart och ett kött, att icke mer skall komma flod härefter, den allt kött förderfva skall.
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
Derföre skall min båge vara i skynom, att jag skall se uppå honom, och tänka uppå det eviga förbund emellan Gud och all lefvande djur i hvarjo och eno kötte, som på jordene är.
17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
Det samma sade ock Gud till Noah: Detta skall vara tecknet till det förbund, som jag gjort hafver emellan mig och allt kött på jordene.
18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
Noahs söner, som utur arkenom gingo, äro desse: Sem, Ham, Japhet. Men Ham är fadren till Canaan.
19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
Dessa tre äro Noahs söner, af hvilkom all land besatt vordo.
20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
Och Noah begynte till och vardt en åkerman, och plantade vingård.
21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
Och då han drack af vinet, vardt han drucken, och låg oskyld uti sine hyddo.
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
Då nu Ham, Canaans fader, såg sins faders blygd, sade han det bådom sinom brödrom, som ute voro.
23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
Då togo Sem och Japhet ett kläde, och lade på bägges deras skuldror, och gingo baklänges till, och öfvertäckte deras faders blygd, och deras ansigte var ifrå vändt, så att de deras faders blygd icke sågo.
24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
Som nu Noah uppvaknade af sino vine, och fick veta hvad hans yngste son honom gjort hade, sade han:
25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
Förbannad vare Canaan, och vare en träl under alla trälar ibland hans bröder.
26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
Och sade yttermera: Lofvad vare Herren Sems Gud, och Canaan vare hans träl.
27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
Gud förvidge Japhet, och låte honom bo i Sems hyddor, och Canaan vare hans träl.
28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
Och Noah lefde efter flodena trehundrade och femtio år.
29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
Så att hans hela ålder vardt niohundrade och femtio år, och blef död.
