Буття 9
1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
And God blessed Noah and his sons, and said unto them, Be fruitful, and multiply, and replenish the earth.
2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
And the fear of you and the dread of you shall be upon every beast of the earth, and upon every fowl of the air; with all wherewith the ground teemeth, and all the fishes of the sea, into your hand are they delivered.
3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
Every moving thing that liveth shall be food for you; as the green herb have I given you all.
4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
But flesh with the life thereof, [which is] the blood thereof, shall ye not eat.
5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
And surely your blood, [the blood] of your lives, will I require; at the hand of every beast will I require it: and at the hand of man, even at the hand of every man’s brother, will I require the life of man.
6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
Whoso sheddeth man’s blood, by man shall his blood be shed: for in the image of God made he man.
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
And you, be ye fruitful, and multiply; bring forth abundantly in the earth, and multiply therein.
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
And God spake unto Noah, and to his sons with him, saying,
9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
And I, behold, I establish my covenant with you, and with your seed after you;
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
and with every living creature that is with you, the fowl, the cattle, and every beast of the earth with you; of all that go out of the ark, even every beast of the earth.
11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
And I will establish my covenant with you; neither shall all flesh be cut off any more by the waters of the flood; neither shall there any more be a flood to destroy the earth.
12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
And God said, This is the token of the covenant which I make between me and you and every living creature that is with you, for perpetual generations:
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
I do set my bow in the cloud, and it shall be for a token of a covenant between me and the earth.
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
And it shall come to pass, when I bring a cloud over the earth, that the bow shall be seen in the cloud,
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
and I will remember my covenant, which is between me and you and every living creature of all flesh; and the waters shall no more become a flood to destroy all flesh.
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
And the bow shall be in the cloud; and I will look upon it, that I may remember the everlasting covenant between God and every living creature of all flesh that is upon the earth.
17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
And God said unto Noah, This is the token of the covenant which I have established between me and all flesh that is upon the earth.
18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
And the sons of Noah, that went forth of the ark, were Shem, and Ham, and Japheth: and Ham is the father of Canaan.
19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
These three were the sons of Noah: and of these was the whole earth overspread.
20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
And Noah began to be an husbandman, and planted a vineyard:
21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
and he drank of the wine, and was drunken; and he was uncovered within his tent.
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
And Ham, the father of Canaan, saw the nakedness of his father, and told his two brethren without.
23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
And Shem and Japheth took a garment, and laid it upon both their shoulders, and went backward, and covered the nakedness of their father; and their faces were backward, and they saw not their father’s nakedness.
24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
And Noah awoke from his wine, and knew what his youngest son had done unto him.
25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
And he said, Cursed be Canaan; A servant of servants shall he be unto his brethren.
26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
And he said, Blessed be the LORD, the God of Shem; And let Canaan be his servant.
27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
God enlarge Japheth, And let him dwell in the tents of Shem; And let Canaan be his servant.
28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
And Noah lived after the flood three hundred and fifty years.
29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
And all the days of Noah were nine hundred and fifty years: and he died.
