Буття 9
1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
В това време Бог благослови Ноя и синовете му, като им каза: Плодете се, размножавайте се и напълнете земята.
2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
Ще се страхуват и ще треперят от вас всички земни животни и всички въздушни птици; те са всичко, що пълзи по земята и с всички земни риби са предадени в ръцете ви.
3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
Всичко живо, що се движи ще ви бъде за храна; давам ви всичко също, както дадох зелената трева.
4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
Месо обаче с живота му, тоест, с кръвта му, да не ядете.
5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
А вашата кръв, кръвта на живота ви, непременно ще изискам; от всяко животно ще я изискам; и от човека, да! от брата на всеки човек, ще изискам живота на човека.
6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
Който пролее човешка кръв, и неговата кръв от човек ще се пролее; защото по Своя образ направи Бог човека.
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
А вие, плодете се и се размножавайте, разплодете се по земята и умножавайте се по нея.
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
После Бог говори на Ноя и на синовете му с него, казвайки:
9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
Вижте, Аз поставям завета Си с вас и с потомството ви подир вас;
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
и всичко живо, що е с вас, - птиците, добитъкът и всичките земни животни, които са с вас, да! с всяко земно животно от всичко, което е излязло от ковчега.
11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
Поставям завета Си с вас, че няма да се изтреби вече никоя твар от водите на потопа, нито ще настане вече потоп да опустоши земята.
12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
Бог рече още: Ето белегът на завета, който Аз поставям до вечни поколения между Мене и вас и всичко живо, което е с вас:
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
поставям дъгата Си в облака, и тя ще бъде белег на завет между Мене и земята.
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
Когато докарам облак на земята, дъгата ще се яви в облака:
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
и ще спомня завета Си, който е между мене и вас и всичко живо от всяка твар; и водата няма вече да стане потоп за изтреблението на всяка твар.
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
Дъгата ще бъде в облака: и ще я гледам, за да си напомням всегдашния завет между Бога и всичко живо от всяка твар, което е на земята.
17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
Каза Бог на Ноя: Това е белегът на завета, който установих между мене и всяка твар, която е на земята.
18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
А излезлите от ковчега Ноеви синове бяха Сим, Хам и Яфет; а Хам беше баща на Ханаана.
19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
Тия трима бяха Ноевите синове; и от тях се насели цялата земя.
20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
В това време Ной почна да работи земята и насади лозе.
21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
като пи от виното опи се и се разголи в шатрата си.
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
И Хам, Ханаановия баща, видя голотата на баща си и каза на двамата си братя отвън.
23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
А Сим и Яфет взеха една дреха и, като я туриха двамата на рамената си, пристъпиха заднишком та покриха голотата на баща си; лицата им гледаха назад, та не видяха бащината си голота.
24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
Като изтрезня Ной от виното си и се научи за онова, което му бе направил по-младият ме син, рече:
25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
Проклет да е Ханаан; Слуга на слуги ще бъде на братята си.
26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
Рече още: Благословен Господ, Симовия Бог; И Ханаан да му бъде слуга.
27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
Бог да разшири Яфета. И да се засели в шатрите на Сима; И Ханаан да им бъде слуга.
28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
И след потопа Ной живя триста и петдесет години.
29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
И всичките дни на Ноя станаха деветстотин и петдесет години; и умря.
