Буття 8
1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
神ノアおよび彼とともに方舟にある諸の生物と諸の家畜を眷念ひたまひて神乃ち風を地の上に吹しめたまひければ水減りたり
2 І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
亦淵の源と天の戸閉塞りて天よりの雨止ぬ
3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
是に於て水次第に地より退き百五十日を經てのち水減り
4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
方舟は七月に至り其月の十七日にアララテの山に止りぬ
5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
水次第に減て十月に至りしが十月の月朔に山々の嶺現れたり
6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
四十日を經てのちノア其方舟に作りし窓を啓て
7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
鴉を放出ちけるが水の地に涸るまで往來しをれり
8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
彼地の面より水の減少しかを見んとて亦鴿を放出いだしけるが
9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
鴿其足の跖を止べき處を得ずして彼に還りて方舟に至れり其は水全地の面にありたればなり彼乃ち其手を舒て之を執へ方舟の中におのれの所に接入たり
10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
尚又七日待て再び鴿を方舟より放出ちけるが
11 І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
鴿暮におよびて彼に還れり視よ其口に橄欖の若葉ありき是に於てノア地より水の減少しをしれり
12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
尚又七日まちて鴿を放出ちけるが再び彼の所に歸らざりき
13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
六百一年の一月の月朔に水地に涸たりノア乃ち方舟の蓋を撤きて視しに視よ土の面は燥てありぬ
14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
二月の二十七日に至りて地乾きたり
15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:
爰に神ノアに語りて言給はく
16 „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
汝および汝の妻と汝の子等と汝の子等の妻ともに方舟を出べし
17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
汝とともにある諸の肉なる諸の生物諸の肉なる者即ち鳥家畜および地に匍ふ諸の昆蟲を率いでよ此等は地に饒く生育地の上に生且殖増すべし
18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
ノアと其子等と其妻および其子等の妻ともに出たり
19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
諸の獸諸の昆蟲および諸の鳥等凡そ地に動く者種類に從ひて方舟より出たり
20 І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
ノア、ヱホバのために壇を築き諸の潔き獸と諸の潔き鳥を取て燔祭を壇の上に獻げたり
21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
ヱホバ其馨き香を聞ぎたまひてヱホバ其意に謂たまひけるは我再び人の故に因て地を詛ふことをせじ其は人の心の圖維るところ其幼少時よりして惡かればなり又我曾て爲たる如く再び諸の生る物を撃ち滅さじ
22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“
地のあらん限りは播種時、收穫時、寒熱夏冬および日と夜息ことあらじ
A Dove is Sent Forth from the Ark
