< Буття 8 >
1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
And God remembered Noe, and all the wild beasts, and all the cattle, and all the birds, and all the reptiles that creep, as many as were with him in the ark, and God brought a wind upon the earth, and the water stayed.
2 І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
And the fountains of the deep were closed up, and the flood-gates of heaven, and the rain from heaven was withheld.
3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
And the water subsided, and went off the earth, and after an hundred and fifty days the water was diminished, and the ark rested in the seventh month, on the twenty-seventh day of the month, on the mountains of Ararat.
4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
And the water continued to decrease until the tenth month.
5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
And in the tenth month, on the first day of the month, the heads of the mountains were seen.
6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
And it came to pass after forty days Noe opened the window of the ark which he had made.
7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
And he sent forth a raven; and it went forth and returned not until the water was dried from off the earth.
8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
And he sent a dove after it to see if the water had ceased from off the earth.
9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
And the dove not having found rest for her feet, returned to him into the ark, because the water was on all the face of the earth, and he stretched out his hand and took her, and brought her to himself into the ark.
10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
And having waited yet seven other days, he again sent forth the dove from the ark.
11 І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
And the dove returned to him in the evening, and had a leaf of olive, a sprig in her mouth; and Noe knew that the water had ceased from off the earth.
12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
And having waited yet seven other days, he again sent forth the dove, and she did not return to him again any more.
13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
And it came to pass in the six hundred and first year of the life of Noe, in the first month, on the first day of the month, the water subsided from off the earth, and Noe opened the covering of the ark which he had made, and he saw that the water had subsided from the face of the earth.
14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
And in the second month the earth was dried, on the twenty-seventh day of the month.
15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:
And the Lord God spoke to Noe, saying,
16 „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
Come out from the ark, you and your wife and your sons, and your sons' wives with you.
17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
And all the wild beasts as many as are with you, and all flesh both of birds and beasts, and every reptile moving upon the earth, bring forth with you: and increase you and multiply upon the earth.
18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
And Noe came forth, and his wife and his sons, and his sons' wives with him.
19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
And all the wild beasts and all the cattle and every bird, and every reptile creeping upon the earth after their kind, came forth out of the ark.
20 І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
And Noe built an altar to the Lord, and took of all clean beasts, and of all clean birds, and offered a whole burnt offering upon the altar.
21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
And the Lord God smelled a smell of sweetness, and the Lord God having considered, said, I will not any more curse the earth, because of the works of men, because the imagination of man is intently bent upon evil things from his youth, I will not therefore any more strike all living flesh as I have done.
22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“
All the days of the earth, seed and harvest, cold and heat, summer and spring, shall not cease by day or night.