Буття 50

1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

Joseph se jeta sur le visage de son père, pleura sur lui et le baisa.

2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

Puis il ordonna aux médecins à son service d'embaumer son père, et les médecins embaumèrent Israël.

3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

Ils y employèrent quarante jours, car c'est le temps que l'on emploie à embaumer; et les Egyptiens le pleurèrent soixante-dix jours.

4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

Quand les jours de son deuil furent passés, Joseph s'adressa aux gens de la maison de Pharaon, et leur dit: " Si j'ai trouvé grâce à vos yeux, rapportez ceci, je vous prie, aux oreilles de Pharaon:

5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

Mon père m'a fait jurer, en disant: Voici que je vais mourir; tu m'enterreras dans le sépulcre que je me suis creusé au pays de Chanaan. Je voudrais donc y monter pour enterrer mon père; et je reviendrai. "

6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

Pharaon répondit: " Monte et enterre ton père, comme il te l'a fait jurer. "

7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

Joseph monta pour enterrer son père. Avec lui montèrent tous les serviteurs de Pharaon, les anciens de sa maison, et tous les anciens du pays d'Egypte,

8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

toute la maison de Joseph, ses frères et la maison de son père: ils ne laissèrent dans le pays de Gessen que leurs petits enfants, leurs brebis et leurs bœufs.

9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

Il montait encore avec Joseph des chars et des cavaliers, en sorte que le cortège était très nombreux.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

Arrivés à l'aire d'Atad, qui est au delà du Jourdain, ils firent entendre de grandes et profondes lamentations, et Joseph célébra en l'honneur de son père un deuil de sept jours.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

Les habitants du pays, les Chananéens, ayant vu ce deuil dans l'aire d'Atad, dirent: " Voilà un grand deuil parmi les Egyptiens! " C'est pourquoi l'on a donné le nom d'Abel-Mitsraïm à ce lieu, qui est au delà du Jourdain.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

Les fils de Jacob firent donc envers lui comme il leur avait commandé.

13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

Ses fils le transportèrent au pays de Chanaan et l'enterrèrent dans la caverne du champ de Macpéla, qu'Abraham avait acquise d'Ephron le Héthéen, avec le champ, pour avoir un sépulcre qui lui appartint, vis-à-vis de Mambré.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

Après avoir enterré son père, Joseph retourna en Egypte avec ses frères et tous ceux qui étaient montés avec lui pour enterrer son père.

15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

Quand les frères de Joseph virent que leur père était mort, ils dirent: " Si Joseph nous prenait en haine, et nous rendait tout le mal que nous lui avons fait! "

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

Et ils firent dire à Joseph: " Ton père a donné cet ordre avant de mourir:

17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

Vous parlerez ainsi à Joseph: Oh! pardonne le crime de tes frères et leur péché, car ils t'ont fait du mal! Maintenant donc, je te prie, pardonne le crime des serviteurs du Dieu de ton père. " Joseph pleura, en entendant ces paroles.

18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

Ses frères vinrent eux-mêmes se prosterner devant lui, en disant: " Nous sommes tes serviteurs. "

19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

Joseph leur dit: " Soyez sans crainte; car suis-je à la place de Dieu?

20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

Vous aviez dans la pensée de me faire du mal; mais Dieu avait dans la sienne d'en faire sortir du bien, afin d'accomplir ce qui arrive aujourd'hui, afin de conserver la vie à un peuple nombreux.

21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

Soyez donc sans crainte; je vous entretiendrai, vous et vos enfants. " C'est ainsi qu'il les consola, en parlant à leurs cœurs.

22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

Joseph demeura en Egypte, lui et la maison de son père. Il vécut cent dix ans.

23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

Joseph vit les fils d'Ephraïm jusqu'à la troisième génération; des fils de Machir, fils de Manassé, naquirent aussi sur les genoux de Joseph.

24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

Joseph dit à ses frères: " Pour moi, je vais mourir; mais Dieu vous visitera certainement et vous fera remonter de ce pays dans le pays qu'il a juré de donner à Abraham, à Isaac et à Jacob. "

25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

Joseph fit jurer les fils d'Israël, en disant: " Certainement Dieu vous visitera, et vous ferez remonter mes os d'ici. "

26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

Joseph mourut, âgé de cent dix ans. On l'embauma et on le mit dans un cercueil en Egypte.