Буття 48
1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.
这事以后，有人告诉约瑟说：“你的父亲病了。”他就带着两个儿子玛拿西和以法莲同去。
2 І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
有人告诉雅各说：“请看，你儿子约瑟到你这里来了。”以色列就勉强在床上坐起来。
3 І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
雅各对约瑟说：“全能的 神曾在迦南地的路斯向我显现，赐福与我，
4 І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.
对我说：‘我必使你生养众多，成为多民，又要把这地赐给你的后裔，永远为业。’
5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.
我未到埃及见你之先，你在埃及地所生的以法莲和玛拿西这两个儿子是我的，正如吕便和西缅是我的一样。
6 А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
你在他们以后所生的就是你的，他们可以归于他们弟兄的名下得产业。
7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.
至于我，我从巴旦来的时候，拉结死在我眼前，在迦南地的路上，离以法他还有一段路程，我就把她葬在以法他的路上（以法他就是伯利恒）。”
8 А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“
以色列看见约瑟的两个儿子，就说：“这是谁？”
9 І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.
约瑟对他父亲说：“这是 神在这里赐给我的儿子。”以色列说：“请你领他们到我跟前，我要给他们祝福。”
10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
以色列年纪老迈，眼睛昏花，不能看见。约瑟领他们到他跟前，他就和他们亲嘴，抱着他们。
11 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.
以色列对约瑟说：“我想不到得见你的面，不料， 神又使我得见你的儿子。”
12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
约瑟把两个儿子从以色列两膝中领出来，自己就脸伏于地下拜。
13 І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
随后，约瑟又拉着他们两个，以法莲在他的右手里，对着以色列的左手，玛拿西在他的左手里，对着以色列的右手，领他们到以色列的跟前。
14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.
以色列伸出右手来，按在以法莲的头上（以法莲乃是次子），又剪搭过左手来，按在玛拿西的头上（玛拿西原是长子）。
15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
他就给约瑟祝福说：“愿我祖亚伯拉罕和我父以撒所事奉的 神，就是一生牧养我直到今日的 神，
16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.
救赎我脱离一切患难的那使者，赐福与这两个童子。愿他们归在我的名下和我祖亚伯拉罕、我父以撒的名下。又愿他们在世界中生养众多。”
17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
约瑟见他父亲把右手按在以法莲的头上，就不喜悦，便提起他父亲的手，要从以法莲头上挪到玛拿西的头上。
18 І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“
约瑟对他父亲说：“我父，不是这样。这本是长子，求你把右手按在他的头上。”
19 А батько його не хотів, і сказав: „Знаю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.
他父亲不从，说：“我知道，我儿，我知道。他也必成为一族，也必昌大。只是他的兄弟将来比他还大；他兄弟的后裔要成为多族。”
20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“І поставив Єфрема перед Манасією.
当日就给他们祝福说：“以色列人要指着你们祝福说：‘愿 神使你如以法莲、玛拿西一样。’”于是立以法莲在玛拿西以上。
21 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
以色列又对约瑟说：“我要死了，但 神必与你们同在，领你们回到你们列祖之地。
22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.
并且我从前用弓用刀从亚摩利人手下夺的那块地，我都赐给你，使你比众弟兄多得一分。”
