Буття 48
1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.
這些事以後，有人告訴若瑟說：「你的父親病了。」若瑟遂帶了他的兩個兒子，默納協和厄弗辣因同去。
2 І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
人告訴雅各伯說：「你兒子若瑟來看你。」以色列遂勉強由床上坐起。
3 І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
雅各伯對若瑟說：「全能者天主曾在客納罕地路次顯現給我，祝福了我，
4 І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.
對我說：看! 我要使你繁殖增多，成為一大民族；我要將這地方賜給你未來的後裔，作為永久的產業。
5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.
我未到埃及見你以前，你在埃及國所生的兩個兒子，由今起應歸於我；厄弗辣因和默納協屬我全如勒烏本和西默盎一樣。
6 А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
在他們以後所生的子女，盡歸於你；不過在分產業時，他們應歸他們兄弟的名下。
7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.
當我由帕丹回來時，在離厄弗辣大還有一段路程時，在路上你母親辣黑耳，就在我的悲痛中死在客納罕地，我就將她葬在去厄弗辣大，即白冷的路旁。」
8 А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“
以色列看見若瑟的兒子，就問說：「他們是誰﹖」
9 І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.
若瑟回答父親說：「是天主在此地賜給我的兒子。」以色列說：「帶他們到我跟前來，我要祝福他們。」
10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
以色列因年老眼目昏花，看不清楚；若瑟遂領他們到他跟前；他就口親他們，抱住他們。
11 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.
以色列對若瑟說：「連見你的面我都沒有料到；現今，看，天主還使我見到了你的後裔。」
12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
若瑟遂由他父親膝間將孩子拉出來，俯伏在地下拜。
13 І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
然後若瑟又領他們兩個，右手領厄弗辣因到以色列左邊，左手領默納協到以色列右邊，到父親面前。
14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.
以色列卻伸出右手，放在次子厄弗辣因的頭上，伸出左手放在長子默納協的頭上，故意交叉著自己的手。
15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
遂祝福若瑟說：「願我的祖先亞巴郎和依撒格一生與之往來的天主，自我出生直到今日牧育我的天主，
16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.
救我脫離一切禍患的使者，祝福這兩個孩童! 願我的名及我祖先亞巴郎和依撒格的名，賴他們流傳! 願他們在地上生育繁昌! 」
17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
若瑟見他父親將右手放在厄弗辣因頭上，認為不對，便拿起父親的右手，由厄弗辣因頭上，移到默納協頭上，
18 І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“
對父親說：「阿爸! 錯了；這個原是長子，應將你的右手放在他頭上。」
19 А батько його не хотів, і сказав: „Знаю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.
他的父親卻拒絕說：「我知道，我兒! 我知道，他也要成為一個民族，他也要昌盛；但他的弟弟卻比他更要昌盛，他的後裔要成為一大民族。」
20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“І поставив Єфрема перед Манасією.
那一天他又這樣祝福他們說：「以色列將以你們祝福人說：願天主使你如厄弗辣因和默納協!」他又將厄弗辣因放在默納協前面。
21 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
然後以色列對若瑟說：「看，我快要死；但天主必與你們同在，必領你們回到你們祖先的地方去。
22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.
現在我將由阿摩黎人手中，以我的刀劍弓矢奪得的那塊山地賜給你，使你比眾兄弟多得一分。」
