Буття 47
1 І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: „Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули́ з ханаанського Кра́ю. І ось вони в країні Ґошен“.
UJosefa wasesiza wambikela uFaro wathi: Ubaba labafowethu lezimvu zabo lenkomo zabo lakho konke abalakho bavele elizweni leKhanani, khangela-ke, baselizweni leGosheni.
2 І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
Wasethatha ingxenye yabafowabo, amadoda amahlanu, wawamisa phambi kukaFaro.
3 І сказав фараон до братів його: „Яке ваше зайняття?“А вони відказали фараонові: „Пастухи отари раби твої, — і ми, і наші батьки“.
UFaro wasesithi kubafowabo: Iyini imisebenzi yenu? Basebesithi kuFaro: Izinceku zakho zingabelusi bezimvu, thina sonke labobaba.
4 І сказали вони фараонові: „Ми прибули́, щоб ме́шкати в кра́ї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжки́й голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен“.
Bathi futhi kuFaro: Sizehlala njengabezizwe elizweni; ngoba kakuladlelo lemihlambi inceku zakho ezilayo, ngoba indlala inzima elizweni leKhanani. Khathesi-ke, inceku zakho ake zihlale elizweni leGosheni.
5 І промовив фараон до Йосипа, говорячи: „Батько твій та брати твої прибули́ до тебе.
UFaro wasekhuluma kuJosefa esithi: Uyihlo labafowenu sebeze kuwe.
6 Єгипетьський край — він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, — нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди“.
Ilizwe leGibhithe liphambi kwakho; hlalisa uyihlo labafowenu ebuhleni belizwe, kabahlale elizweni leGosheni; futhi uba usazi ukuthi kukhona phakathi kwabo amadoda azingcitshi, uwabeke abe zinduna zezifuyo phezu kwengilakho.
7 І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.
UJosefa waseletha uJakobe uyise, wammisa phambi kukaFaro; uJakobe wasembusisa uFaro.
8 І промовив фараон до Якова: „Скільки днів ча́су життя твого?“
UFaro wasesithi kuJakobe: Mangaki amalanga eminyaka yempilo yakho?
9 А Яків сказав до фараона: „Днів ча́су мандрівки моєї — сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні ча́су життя мого, і не досягли вони днів ча́су життя батьків моїх у днях ча́су мандрівки їхньої“.
UJakobe wasesithi kuFaro: Amalanga eminyaka yobuhambuma bami ayiminyaka elikhulu lamatshumi amathathu; abemalutshwana emabi amalanga eminyaka yempilo yami, futhi kawafinyelelanga emalangeni eminyaka yempilo yabobaba ensukwini zobuhambuma babo.
10 І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
UJakobe wasebusisa uFaro, waphuma esuka ebusweni bukaFaro.
11 І осадив Йо́сип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі — у країні Рамесес, як наказав був фараон.
UJosefa wabahlalisa oyise labafowabo, wabapha isabelo elizweni leGibhithe, ebuhleni belizwe kulalo lonke, emkhonweni iRamesesi njengoba uFaro elayile.
12 І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
UJosefa wasebondla oyise labafowabo lendlu yonke kayise ngesinkwa, ngokomlomo wabantwanyana.
13 А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжки́й. І ви́снажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.
Njalo kwakungelakudla elizweni lonke, ngoba indlala yayinzima kakhulu; lelizwe leGibhithe lelizwe leKhanani aphela amandla ngendlala.
14 І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
UJosefa wasebutha yonke imali eyatholakala elizweni leGibhithe lelizweni leKhanani, yamabele ababewathenga; uJosefa waseletha imali endlini kaFaro.
15 І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: „Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому́ що вичерпалося срібло?“
Kwathi imali isiphelile elizweni leGibhithe lelizweni leKhanani, wonke amaGibhithe eza kuJosefa esithi: Siphe ukudla; ngoba sizafelani phambi kwakho? Ngoba isiphelile imali.
16 А Йосип сказав: „Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло“.
UJosefa wasesithi: Lethani izifuyo zenu; njalo ngizalinika ngezifuyo zenu, uba imali isiphelile.
17 І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йо́сип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
Basebeletha izifuyo zabo kuJosefa; uJosefa wasebanika ukudla ngamabhiza langemfuyo yezimvu langemfuyo yenkomo langabobabhemi. Wasebondla ngokudla ngezifuyo zabo zonke ngalowomnyaka.
18 І скінчи́вся той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: „Не скажемо неправди перед паном своїм, — що вичерпалося срібло, а че́реди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, — хібащо наше тіло та наша земля!
Kwathi usuphelile lowomnyaka, beza kuye ngomnyaka wesibili, bathi kuye: Kasiyikuyifihlela inkosi yethu ukuthi, njengoba imali isiphelile, lemfuyo yezifuyo isingeyenkosi yethu, kakukho okuseleyo phambi kwenkosi yethu, ngaphandle kwemizimba yethu lamasimu ethu.
19 На́що ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і бу́демо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, — і будемо жити, і не помремо́, а земля не опустіє“.
Sizafelani phambi kwamehlo akho, thina sonke lamasimu ethu? Sithenge lamasimu ethu ngokudla, thina-ke lamasimu ethu sibe zinceku zikaFaro; njalo siphe inhlanyelo ukuze siphile singafi, lokuthi umhlabathi ungalobi.
20 І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спро́дували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.
UJosefa wasemthengela uFaro ilizwe lonke leGibhithe, ngoba amaGibhithe athengisa ngulowo lalowo insimu yakhe, ngoba indlala yayilamandla phezu kwabo; lelizwe laba ngelikaFaro.
21 А народ — він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.
Njalo mayelana labantu, wabasusa baya emizini, kusukela ekupheleni komunye umngcele weGibhithe kusiya ekupheleni komunye wayo.
22 Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали́ своєї землі.
Kuphela ilizwe labapristi kalithenganga, ngoba abapristi balesabelo kuFaro, badla isabelo sabo uFaro ayebanika sona; ngakho kabathengisanga ilizwe labo.
23 І сказав Йосип до наро́ду: „Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, — і засійте землю.
UJosefa wasesithi ebantwini: Khangelani, lamuhla ngilithengele uFaro lelizwe lenu; khangelani kulenhlanyelo yenu njalo lizahlanyela ensimini.
24 А настануть жнива́, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині бу́дуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей“.
Kuzakuthi-ke esivunweni limnike uFaro ingxenye yesihlanu, lengxenye ezine zibe ngezenu, kube yinhlanyelo yensimu lokudla kwenu lokwabasemizini yenu, lokudla kwabantwanyana benu.
25 А вони відказали: „Ти нас уде́ржав при житті. Нехай же зна́йдемо милість в очах свого пана, — і станемо рабами фараонові“.
Basebesithi: Usindise impilo yethu; asithole umusa emehlweni enkosi yami, njalo sizakuba yizigqili zikaFaro.
26 А Йо́сип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.
UJosefa wasekumisa kwaba ngumthetho kuze kube lamuhla, phezu kwelizwe leGibhithe, ukuthi ingxenye yesihlanu izakuba ngekaFaro; ngaphandle kwelizwe labapristi lodwa elingeyisilo likaFaro.
27 І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмно́жилися.
UIsrayeli wasehlala elizweni leGibhithe, elizweni leGosheni; bazizuzela imfuyo kulo, bazala, banda kakhulu.
28 І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були́ дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
UJakobe wasephila elizweni leGibhithe iminyaka elitshumi lesikhombisa; ngakho insuku zikaJakobe, iminyaka yempilo yakhe, yayiyiminyaka elikhulu lamatshumi amane lesikhombisa.
29 І набли́зилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: „Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно́ моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
Kwathi sekusondele insuku zikaIsrayeli ukuthi afe, wabiza indodana yakhe uJosefa, wathi kuye: Uba-ke ngithole umusa emehlweni akho, ake ubeke isandla sakho ngaphansi kwethangazi lami, ungenzele umusa leqiniso; ngicela ungangingcwabi eGibhithe;
30 І ляжу я з батьками своїми, — і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі“. А той відказав: „Я вчиню за словом твоїм“.
kodwa akuthi ngilale labobaba, ngakho uzangithwala ungisuse eGibhithe, ungingcwabe engcwabeni labo. Wasesithi: Mina ngizakwenza njengokwelizwi lakho.
31 А Яків сказав: „Присягни ж мені!“І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.
Wasesithi: Funga kimi. Wasefunga kuye. UIsrayeli wasekhothamela phezu kwesihloko sombheda.
