< Буття 41 >
1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.
At the end of two full years, Pharaoh dreamed, and behold, he stood by the river.
2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.
Behold, seven cattle came up out of the river. They were sleek and fat, and they fed in the marsh grass.
3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
Behold, seven other cattle came up after them out of the river, ugly and thin, and stood by the other cattle on the brink of the river.
4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
The ugly and thin cattle ate up the seven sleek and fat cattle. So Pharaoh awoke.
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
He slept and dreamed a second time; and behold, seven heads of grain came up on one stalk, healthy and good.
6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
Behold, seven heads of grain, thin and blasted with the east wind, sprung up after them.
7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.
The thin heads of grain swallowed up the seven healthy and full ears. Pharaoh awoke, and behold, it was a dream.
8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
In the morning, his spirit was troubled, and he sent and called for all of Egypt’s magicians and wise men. Pharaoh told them his dreams, but there was no one who could interpret them to Pharaoh.
9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.
Then the chief cup bearer spoke to Pharaoh, saying, “I remember my faults today.
10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.
Pharaoh was angry with his servants, and put me in custody in the house of the captain of the guard, with the chief baker.
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.
We dreamed a dream in one night, he and I. Each man dreamed according to the interpretation of his dream.
12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
There was with us there a young man, a Hebrew, servant to the captain of the guard, and we told him, and he interpreted to us our dreams. He interpreted to each man according to his dream.
13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
As he interpreted to us, so it was. He restored me to my office, and he hanged him.”
14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.
Then Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him hastily out of the dungeon. He shaved himself, changed his clothing, and came in to Pharaoh.
15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.
Pharaoh said to Joseph, “I have dreamed a dream, and there is no one who can interpret it. I have heard it said of you, that when you hear a dream you can interpret it.”
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.
Joseph answered Pharaoh, saying, “It isn’t in me. God will give Pharaoh an answer of peace.”
17 І сказав фараон до Йосипа: „ Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.
Pharaoh spoke to Joseph, “In my dream, behold, I stood on the brink of the river;
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.
and behold, seven fat and sleek cattle came up out of the river. They fed in the marsh grass;
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
and behold, seven other cattle came up after them, poor and very ugly and thin, such as I never saw in all the land of Egypt for ugliness.
20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.
The thin and ugly cattle ate up the first seven fat cattle;
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
and when they had eaten them up, it couldn’t be known that they had eaten them, but they were still ugly, as at the beginning. So I awoke.
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
I saw in my dream, and behold, seven heads of grain came up on one stalk, full and good;
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
and behold, seven heads of grain, withered, thin, and blasted with the east wind, sprung up after them.
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.
The thin heads of grain swallowed up the seven good heads of grain. I told it to the magicians, but there was no one who could explain it to me.”
25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.
Joseph said to Pharaoh, “The dream of Pharaoh is one. What God is about to do he has declared to Pharaoh.
26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.
The seven good cattle are seven years; and the seven good heads of grain are seven years. The dream is one.
27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.
The seven thin and ugly cattle that came up after them are seven years, and also the seven empty heads of grain blasted with the east wind; they will be seven years of famine.
28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.
That is the thing which I have spoken to Pharaoh. God has shown Pharaoh what he is about to do.
29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.
Behold, seven years of great plenty throughout all the land of Egypt are coming.
30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
Seven years of famine will arise after them, and all the plenty will be forgotten in the land of Egypt. The famine will consume the land,
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.
and the plenty will not be known in the land by reason of that famine which follows; for it will be very grievous.
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
The dream was doubled to Pharaoh, because the thing is established by God, and God will shortly bring it to pass.
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
“Now therefore let Pharaoh look for a discreet and wise man, and set him over the land of Egypt.
34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
Let Pharaoh do this, and let him appoint overseers over the land, and take up the fifth part of the land of Egypt’s produce in the seven plenteous years.
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
Let them gather all the food of these good years that come, and store grain under the hand of Pharaoh for food in the cities, and let them keep it.
36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.
The food will be to supply the land against the seven years of famine, which will be in the land of Egypt; so that the land will not perish through the famine.”
37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.
The thing was good in the eyes of Pharaoh, and in the eyes of all his servants.
38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“
Pharaoh said to his servants, “Can we find such a one as this, a man in whom is the Spirit of God?”
39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
Pharaoh said to Joseph, “Because God has shown you all of this, there is no one so discreet and wise as you.
40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.
You shall be over my house. All my people will be ruled according to your word. Only in the throne I will be greater than you.”
41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.
Pharaoh said to Joseph, “Behold, I have set you over all the land of Egypt.”
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
Pharaoh took off his signet ring from his hand, and put it on Joseph’s hand, and arrayed him in robes of fine linen, and put a gold chain about his neck.
43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“І поставив його над усім єгипетським краєм.
He made him ride in the second chariot which he had. They cried before him, “Bow the knee!” He set him over all the land of Egypt.
44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.
Pharaoh said to Joseph, “I am Pharaoh. Without you, no man shall lift up his hand or his foot in all the land of Egypt.”
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
Pharaoh called Joseph’s name Zaphenath-Paneah. He gave him Asenath, the daughter of Potiphera priest of On as a wife. Joseph went out over the land of Egypt.
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
Joseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. Joseph went out from the presence of Pharaoh, and went throughout all the land of Egypt.
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
In the seven plenteous years the earth produced abundantly.
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.
He gathered up all the food of the seven years which were in the land of Egypt, and laid up the food in the cities. He stored food in each city from the fields around that city.
49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
Joseph laid up grain as the sand of the sea, very much, until he stopped counting, for it was without number.
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
To Joseph were born two sons before the year of famine came, whom Asenath, the daughter of Potiphera priest of On, bore to him.
51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
Joseph called the name of the firstborn Manasseh, “For”, he said, “God has made me forget all my toil, and all my father’s house.”
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.
The name of the second, he called Ephraim: “For God has made me fruitful in the land of my affliction.”
53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
The seven years of plenty, that were in the land of Egypt, came to an end.
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
The seven years of famine began to come, just as Joseph had said. There was famine in all lands, but in all the land of Egypt there was bread.
55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.
When all the land of Egypt was famished, the people cried to Pharaoh for bread, and Pharaoh said to all the Egyptians, “Go to Joseph. What he says to you, do.”
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
The famine was over all the surface of the earth. Joseph opened all the store houses, and sold to the Egyptians. The famine was severe in the land of Egypt.
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
All countries came into Egypt, to Joseph, to buy grain, because the famine was severe in all the earth.