Буття 4
1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: „Набула чоловіка від Господа“.
And Adam knew Eve his wife; and she conceived, and bore Cain, and said, I have gotten a man from the LORD.
2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
And she again bore his brother Abel. And Abel was a keeper of sheep, but Cain was a tiller of the ground.
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
And in process of time it came to pass, that Cain brought of the fruit of the ground an offering to the LORD.
4 А Авель, — він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
And Abel, he also brought of the firstlings of his flock, and of the fat thereof. And the LORD had respect to Abel, and to his offering:
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
But to Cain and to his offering he had not respect. And Cain was very wroth, and his countenance fell.
6 І сказав Господь Каїнові: „Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
And the LORD said to Cain, Why art thou wroth? and why is thy countenance fallen?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожада́ння, а ти мусиш над ним панувати“.
If thou doest well, shalt thou not be accepted? and if thou doest not well, sin lieth at the door. And to thee [shall be] his desire, and thou shalt rule over him.
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, — і вбив його.
And Cain talked with Abel his brother: and it came to pass when they were in the field, that Cain rose up against Abel his brother, and slew him.
9 І сказав Господь Каїнові: „Де Авель, твій брат?“А той відказав: „Не знаю. Чи я сторож брата свого́?“
And the LORD said to Cain, Where [is] Abel thy brother? And he said, I know not: [Am] I my brother's keeper?
10 І сказав Господь: „Що́ ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
And he said, What hast thou done? the voice of thy brother's blood crieth to me from the ground.
11 А тепер ти прокля́тий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
And now [art] thou cursed from the earth, which hath opened her mouth to receive thy brother's blood from thy hand;
12 Коли бу́деш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі“.
When thou tillest the ground, it shall not henceforth yield to thee its strength: A fugitive and a vagabond shalt thou be in the earth.
13 І сказав Каїн до Господа: „Більший мій гріх, аніж можна знести.
And Cain said to the LORD, My punishment [is] greater than I can bear.
14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, — кожен, хто стріне мене, той уб'є мене“.
Behold, thou hast driven me this day from the face of the earth; and from thy face shall I be hid; and I shall be a fugitive and a vagabond in the earth; and it will come to pass, [that] every one that findeth me will slay me.
15 І промовив до нього Господь: „Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений“. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
And the LORD said to him, Therefore whoever slayeth Cain, vengeance shall be taken on him seven-fold. And the lord set a mark upon Cain, lest any finding him should kill him.
16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
And Cain went out from the presence of the LORD, and dwelt in the land of Nod, on the east of Eden.
17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я́ тому містові, як ім'я́ свого сина: Енох.
And Cain knew his wife, and she conceived, and bore Enoch: and he built a city, and called the name of the city, after the name of his son Enoch.
18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мегуяїла, а Мегуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
And to Enoch was born Irad: and Irad begat Mehujael: and Mehujael begat Methusael: and Methusael begat Lamech.
19 І взяв собі Ламех дві жінки, — ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
And Lamech took to him two wives: the name of the one [was] Adah, and the name of the other Zillah.
20 І породила Ада Явала, — він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
And Adah bore Jabal: he was the father of such as dwell in tents, and [of such as have] cattle.
21 А ймення брата його Ювал, — він був батьком усім, хто держить у рука́х гусла й сопілку.
And his brother's name [was] Jubal: he was the father of all such as handle the harp and organ.
22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема́.
And Zillah, she also bore Tubalcain, an instructor of every artificer in brass and iron: and the sister of Tubalcain [was] Naamah.
23 І промовив Ламех до жінок своїх: „Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви сло́ва мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину — за рану свою,
And Lamech said to his wives, Adah and Zillah, Hear my voice, ye wives of Lamech, hearken to my speech: for I have slain a man to my wounding, and a young man to my hurt.
24 і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех — у сімдесятеро й семеро!“
If Cain shall be avenged seven-fold, truly Lamech seventy and seven-fold.
25 І пізнав Адам ще свою жінку, — і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо „Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн“.
And Adam knew his wife again, and she bore a son, and called his name Seth: For God, [said she], hath appointed me another seed instead of Abel, whom Cain slew.
26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
And to Seth, to him also there was born a son; and he called his name Enos: then began men to call upon the name of the LORD.
