Буття 37
1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
雅各住在迦南地，就是他父親寄居的地。
2 Оце о́повість про Якова. Йо́сип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йо́сип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
雅各的記略如下。 約瑟十七歲與他哥哥們一同牧羊。他是個童子，與他父親的妾辟拉、悉帕的兒子們常在一處。約瑟將他哥哥們的惡行報給他們的父親。
3 А Ізра́їль любив Йо́сипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання́.
以色列原來愛約瑟過於愛他的眾子，因為約瑟是他年老生的；他給約瑟做了一件彩衣。
4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, — і знена́виділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
約瑟的哥哥們見父親愛約瑟過於愛他們，就恨約瑟，不與他說和睦的話。
5 І снився був Йо́сипові сон, і він розпові́в своїм браттям, а вони ще збільшили нена́висть до нього.
約瑟做了一夢，告訴他哥哥們，他們就越發恨他。
6 І сказав він до них: „Послухайте но про той сон, що снився мені.
約瑟對他們說：「請聽我所做的夢：
7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, — та й вклоняються снопові моєму“.
我們在田裏捆禾稼，我的捆起來站着，你們的捆來圍着我的捆下拜。」
8 І сказали йому його браття: „Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами?“І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
他的哥哥們回答說：「難道你真要作我們的王嗎？難道你真要管轄我們嗎？」他們就因為他的夢和他的話越發恨他。
9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: „Оце снився мені ще сон, — і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені“.
後來他又做了一夢，也告訴他的哥哥們說：「看哪，我又做了一夢，夢見太陽、月亮，與十一個星向我下拜。」
10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому ба́тько його, та й промовив до нього: „Що́ то за сон, що снився тобі? Чи справді при́йдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?“
約瑟將這夢告訴他父親和他哥哥們，他父親就責備他說：「你做的這是甚麼夢！難道我和你母親、你弟兄果然要來俯伏在地，向你下拜嗎？」
11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ята́в ці слова.
他哥哥們都嫉妒他，他父親卻把這話存在心裏。
12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
約瑟的哥哥們往示劍去放他們父親的羊。
13 І сказав Ізра́їль до Йо́сипа: „Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них!“А той відказав йому: „Ось я!“
以色列對約瑟說：「你哥哥們不是在示劍放羊嗎？你來，我要打發你往他們那裏去。」約瑟說：「我在這裏。」
14 І сказав він до нього: „Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь“. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
以色列說：「你去看看你哥哥們平安不平安，群羊平安不平安，就回來報信給我」；於是打發他出希伯崙谷，他就往示劍去了。
15 І знайшов його один чоловік, — а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: „Чого ти шукаєш?“
有人遇見他在田野走迷了路，就問他說：「你找甚麼？」
16 А той відказав: „Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?“
他說：「我找我的哥哥們，求你告訴我，他們在何處放羊。」
17 І сказав той чоловік: „Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну“. І пішов Йо́сип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
那人說：「他們已經走了，我聽見他們說要往多坍去。」約瑟就去追趕他哥哥們，遇見他們在多坍。
18 А вони побачили його зда́лека, і поки він набли́зився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.
他們遠遠地看見他，趁他還沒有走到跟前，大家就同謀要害死他，
19 І сказали вони один о́дному: „Ось іде той сновидець!
彼此說：「你看！那做夢的來了。
20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами“.
來吧！我們將他殺了，丟在一個坑裏，就說有惡獸把他吃了。我們且看他的夢將來怎麼樣。」
21 І почув це Руви́м, і визволив його з руки їхньої, і сказав: „Не губімо душі його!“
呂便聽見了，要救他脫離他們的手，說：「我們不可害他的性命」；
22 І сказав до них Рувим: „Не проливайте крови, — киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки́ не кладіть на нього", щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.
又說：「不可流他的血，可以把他丟在這野地的坑裏，不可下手害他。」呂便的意思是要救他脫離他們的手，把他歸還他的父親。
23 І сталося, коли прийшов Йо́сип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.
約瑟到了他哥哥們那裏，他們就剝了他的外衣，就是他穿的那件彩衣，
24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, — не було в ній води.
把他丟在坑裏；那坑是空的，裏頭沒有水。
25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, — ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, — іде він спровадити це до Єгипту.
他們坐下吃飯，舉目觀看，見有一夥米甸 的以實瑪利人從基列來，用駱駝馱着香料、乳香、沒藥，要帶下埃及去。
26 І сказав Юда до своїх братів: „Яка ко́ристь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо́ його кров?
猶大對眾弟兄說：「我們殺我們的兄弟，藏了他的血有甚麼益處呢？
27 Давайте продамо його Ізма́їльтянам, — і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло“. І послухалися брати його.
我們不如將他賣給以實瑪利人，不可下手害他；因為他是我們的兄弟，我們的骨肉。」眾弟兄就聽從了他。
28 І коли прохо́дили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йо́сипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
有些米甸的商人從那裏經過，哥哥們就把約瑟從坑裏拉上來，講定二十舍客勒銀子，把約瑟賣給以實瑪利人。他們就把約瑟帶到埃及去了。
29 А Рувим вернувся до ями, — аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...
呂便回到坑邊，見約瑟不在坑裏，就撕裂衣服，
30 І вернувся він до братів своїх, та й сказав: „Немає хло́пця! А я, —— куди я піду́?“
回到兄弟們那裏，說：「童子沒有了。我往哪裏去才好呢？」
31 А вони взяли Йо́сипове вбрання́, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.
他們宰了一隻公山羊，把約瑟的那件彩衣染了血，
32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: „Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання — твого сина воно, чи ні?“
打發人送到他們的父親那裏，說：「我們撿了這個；請認一認是你兒子的外衣不是？」
33 А він пізнав його та й сказав: „Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йо́сип!“
他認得，就說：「這是我兒子的外衣。有惡獸把他吃了，約瑟被撕碎了！撕碎了！」
34 І роздер Яків одіж свою, і зодягнув вере́тище на сте́гна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своє́му...
雅各便撕裂衣服，腰間圍上麻布，為他兒子悲哀了多日。
35 І зачали всі сини його та всі дочки його потіша́ти його. Але він не міг утішитися, та й сказав: „У жало́бі зійду я до сина мого до шеолу“. І плакав за ним його ба́тько. (Sheol h7585)
他的兒女都起來安慰他，他卻不肯受安慰，說：「我必悲哀着下陰間，到我兒子那裏。」約瑟的父親就為他哀哭。 (Sheol h7585)
36 А мідіяніти продали Йо́сипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царсько́ї сторожі.
米甸人帶約瑟到埃及，把他賣給法老的內臣－護衛長波提乏。
