< Буття 34 >
1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.
Now Dinah, the daughter Leah had borne to Jacob, went out to visit the daughters of the land.
2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
When Shechem son of Hamor the Hivite, the prince of the region, saw her, he took her and lay with her by force.
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
And his soul was drawn to Dinah, the daughter of Jacob. He loved the young girl and spoke to her tenderly.
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“
So Shechem told his father Hamor, “Get me this girl as a wife.”
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.
Jacob heard that Shechem had defiled his daughter Dinah, but since his sons were with his livestock in the field, he remained silent about it until they returned.
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
Meanwhile, Shechem’s father Hamor came to speak with Jacob.
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
When Jacob’s sons heard what had happened, they returned from the field. They were filled with grief and fury, because Shechem had committed an outrage in Israel by lying with Jacob’s daughter—a thing that should not be done.
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
But Hamor said to them, “My son Shechem longs for your daughter. Please give her to him as his wife.
9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
Intermarry with us; give us your daughters, and take our daughters for yourselves.
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.
You may settle among us, and the land will be open to you. Live here, move about freely, and acquire your own property.”
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.
Then Shechem said to Dinah’s father and brothers, “Grant me this favor, and I will give you whatever you ask.
12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“
Demand a high dowry and an expensive gift, and I will give you whatever you ask. Only give me the girl as my wife!”
13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
But because Shechem had defiled their sister Dinah, Jacob’s sons answered him and his father Hamor deceitfully.
14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
“We cannot do such a thing,” they said. “To give our sister to an uncircumcised man would be a disgrace to us.
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
We will consent to this on one condition, that you become circumcised like us—every one of your males.
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.
Then we will give you our daughters and take your daughters for ourselves. We will dwell among you and become one people.
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.
But if you will not agree to be circumcised, then we will take our sister and go.”
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
Their offer seemed good to Hamor and his son Shechem.
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
The young man, who was the most respected of all his father’s household, did not hesitate to fulfill this request, because he was delighted with Jacob’s daughter.
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
So Hamor and his son Shechem went to the gate of their city and addressed the men of their city:
21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
“These men are at peace with us. Let them live and trade in our land; indeed, it is large enough for them. Let us take their daughters in marriage and give our daughters to them.
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
But only on this condition will the men agree to dwell with us and be one people: if all our men are circumcised as they are.
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.
Will not their livestock, their possessions, and all their animals become ours? Only let us consent to them, and they will dwell among us.”
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
All the men who went out of the city gate listened to Hamor and his son Shechem, and every male of the city was circumcised.
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
Three days later, while they were still in pain, two of Jacob’s sons (Dinah’s brothers Simeon and Levi) took their swords, went into the unsuspecting city, and slaughtered every male.
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
They killed Hamor and his son Shechem with their swords, took Dinah out of Shechem’s house, and went away.
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
Jacob’s other sons came upon the slaughter and looted the city, because their sister had been defiled.
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
They took their flocks and herds and donkeys, and everything else in the city or in the field.
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.
They carried off all their possessions and women and children, and they plundered everything in their houses.
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.
Then Jacob said to Simeon and Levi, “You have brought trouble upon me by making me a stench to the Canaanites and Perizzites, the people of this land. We are few in number; if they unite against me and attack me, I and my household will be destroyed.”
31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“
But they replied, “Should he have treated our sister like a prostitute?”