Буття 33
1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.
Jacob saw Esau in the distance, coming towards him with four hundred men. So he split up the children between Leah, Rachel and the two personal maids.
2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її перед останніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.
He placed the two personal maids with their children first, then Leah and her children, and Rachel and Joseph last.
3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
Then Jacob went ahead of them and bowed low to the ground seven times before approaching his brother.
4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
Esau ran over to him and hugged him. He put his arms around his neck and kissed him. The two of them wept.
5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.
Then Esau looked around at the women and children. “Who are these people with you?” he asked. “They are the children God graciously gave your servant,” Jacob replied.
6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
The personal maids and their children came over and bowed down.
7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.
Then Leah and her children came over and bowed down. Lastly Joseph and Rachel came over and bowed down.
8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.
“What were all the livestock for that I met on the way?” Esau asked. “They're a gift to you my lord so you'd treat me well,” Jacob answered.
9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.
“I have more than enough, my brother! You keep what you have,” said Esau.
10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.
“No, please!” Jacob insisted. “If you're happy with me, then please accept the gift I'm giving you. Now I've seen your face again it's like seeing the face of God, and you have welcomed me so kindly!
11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.
Please take the gift I've brought to you because God has treated me so well and I have so much.” So Esau accepted it.
12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.
“Let's get on our way,” Esau said. “I'll go ahead of you.”
13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.
“My lord can see that the children are weak,” Jacob responded. “Also, the goats, sheep, and cattle are nursing their young, and if I push them too hard, they'll all die.
14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.
You go on, my lord, and your servant will come along slowly, walking with the children, and I'll meet you at Seir.”
15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“
“Fine, but let me leave some of my men with you,” said Esau. “You're very kind, but there's no need to do that,” Jacob replied.
16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
So Esau started on his way back to Seir that day.
17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.
But Jacob headed to Succoth, where he built himself a house and shelters for the livestock. That's why the place is called Succoth.
18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.
Later Jacob continued his journey from Paddan-aram. He arrived safely at Shechem in the country of Canaan where he camped outside the town.
19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.
He bought the plot of ground where he was camping from the sons of Hamor, the founder of Shechem, for 100 pieces of money.
20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.
He built an altar there and called it El-Elohe-Israel.
