Буття 3
1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“
Now the serpent was more subtil than any beast of the field which the LORD God had made. And he said to the woman, Yea, hath God said, Ye shall not eat of every tree of the garden?
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,
And the woman said to the serpent, We may eat of the fruit of the trees of the garden:
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.
But of the fruit of the tree which is in the midst of the garden, God hath said, Ye shall not eat of it, neither shall ye touch it, lest ye die.
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!
And the serpent said to the woman, Ye shall not surely die:
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.
For God doth know that in the day ye eat of it, then your eyes shall be opened, and ye shall be as God, knowing good and evil.
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.
And when the woman saw that the tree was good for food, and that it was pleasant to the eyes, and a tree to be desired to make one wise, she took of its fruit, and ate, and gave also to her husband with her; and he ate.
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
And the eyes of them both were opened, and they knew that they were naked; and they sewed fig leaves together, and made for themselves aprons.
8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
And they heard the voice of the LORD God walking in the garden in the cool of the day: and Adam and his wife hid themselves from the presence of the LORD God among the trees of the garden.
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“
And the LORD God called to Adam, and said to him, Where art thou?
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.
And he said, I heard thy voice in the garden, and I was afraid, because I was naked; and I hid myself.
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“
And he said, Who told thee that thou wast naked? Hast thou eaten of the tree, of which I commanded thee that thou shouldest not eat?
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.
And the man said, The woman whom thou gavest to be with me, she gave me of the tree, and I ate.
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.
And the LORD God said to the woman, What is this that thou hast done? And the woman said, The serpent beguiled me, and I ate.
14 І до змія сказав Господь Бог: „За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.
And the LORD God said to the serpent, Because thou hast done this, thou art cursed above all cattle, and above every beast of the field; upon thy belly shalt thou go, and dust shalt thou eat all the days of thy life:
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.
And I will put enmity between thee and the woman, and between thy seed and her seed; it shall bruise thy head, and thou shalt bruise his heel.
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.
To the woman he said, I will greatly multiply thy sorrow and thy conception; in sorrow thou shalt bring forth children; and thy desire shall be to thy husband, and he shall rule over thee.
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.
And to Adam he said, Because thou hast hearkened to the voice of thy wife, and hast eaten of the tree, of which I commanded thee, saying, Thou shalt not eat of it: cursed is the ground for thy sake; in sorrow shalt thou eat of it all the days of thy life;
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
Thorns also and thistles shall it bring forth to thee; and thou shalt eat the herb of the field;
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.
In the sweat of thy face shalt thou eat bread, till thou shalt return to the ground; for out of it wast thou taken: for dust thou art, and to dust shalt thou return.
20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
And Adam called his wife’s name Eve; because she was the mother of all living.
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.
For Adam also and for his wife the LORD God made coats of skins, and clothed them.
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.
And the LORD God said, Behold, the man hath become as one of us, to know good and evil: and now, lest he should put forth his hand, and take also of the tree of life, and eat, and live for ever:
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
Therefore the LORD God sent him forth from the garden of Eden, to till the ground from which he was taken.
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
So he drove out the man; and he placed at the east of the garden of Eden Cherubim, and a flaming sword which turned every way, to guard the way of the tree of life.
