Буття 3
1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“
The snake was more cunning than all the other wild animals that Yahweh God had made. [One day Satan gave to] the snake [the ability to talk to the woman]. The snake said to her, “Did God really say to you, ‘Do not eat the fruit from any of the trees in the park/garden’?”
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,
The woman replied, “[What God said was], ‘Do not eat the fruit from the tree that is in the middle of the park/garden or touch it. If you do that, you will die. But you can eat fruit from any of the other trees.’”
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!
The snake said to the woman, “No, you will certainly not die. God said that
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.
[only] because he knows that when you eat fruit from that tree, [you will understand new things. It will be as though] your eyes are opened [MET], and you will know what is good [to do] and what is evil [to do], just as God does.”
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.
The woman saw that the fruit on that tree was good to eat, and it was very beautiful, and she desired it because [she thought] it would make her wise. So she picked some of the fruit and ate it. Then she gave some to her husband, and he ate it.
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
Immediately [it was as though] their eyes were opened, and they realized that they were naked, so they were ashamed. So they [picked] some fig leaves and fastened them together to make clothes for themselves.
8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
[Late that afternoon], when a cool breeze was blowing, they heard the sound/footsteps of Yahweh as he was walking in the park/garden. So the man and his wife hid themselves among the bushes in the park/garden, [so that Yahweh God would not see them].
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“
But Yahweh God called to the man, saying to him, “Why are you [trying to hide from me]?”
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.
The man replied, “I heard the sound of your [footsteps/walking] in the garden, and I was naked, so I was afraid and I hid myself.”
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“
God said, “How did you find out you were naked [RHQ]? It must be because you ate some of the fruit [from the tree] that I told you, ‘Do not eat its fruit.’” [RHQ]
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.
The man said, “You gave me this woman to be with me. She is the one who gave me some of the fruit from that tree, and so I ate it.”
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.
Then Yahweh God said to the woman, “Why did you do such a thing?” The woman replied, “I ate some of the fruit because the snake deceived me.”
14 І до змія сказав Господь Бог: „За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.
Then Yahweh God said to the snake, “Because you did this, of all the livestock and the wild animals, I will curse/punish you alone. As a result, you [and all other snakes] will scurry across the ground on your bellies, and so what you eat will have dirt [on it] as long as you live.
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.
And I will cause you and the woman to act in a hostile way toward each other, and I will cause your brood and her descendants to act hostilely toward each other. You will strike at the heel [of one descendant] of hers, but he will strike your head.”
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.
Then Yahweh said to the woman, “You will have great pain when you give birth to children; you will suffer great pain as your children are being born [DOU]. You will greatly desire your husband [to show affection for you], but he will rule over you.”
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.
Then Yahweh said to the man, “You heeded what your wife said, and you ate some of the fruit [of the tree] concerning which I commanded you saying, ‘Do not eat it.’ So I will make it difficult [to grow things in] the ground because of what you did. You will have to work hard as long as you live to produce things from the ground to eat.
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
Thornbushes and thistle plants and other weeds will grow [and prevent what you have planted from growing]. And for food, you will have to eat things that just grow in your fields.
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.
[All your life] you will sweat as you work hard to produce food to eat. Then you will die [EUP], and your [body will be buried] in the ground. [I made] you from soil, so when you [die and are buried your body will decay] and become soil again.”
20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
[The man, whose name was] Adam, named his wife Eve, [which means ‘living’], because she became the ancestor of all living people.
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.
Then Yahweh God [killed some animals and] made clothes from their skins for Adam and his wife.
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.
Then Yahweh said, “Look! Those two have become like us because they know what is good [to do] and what is evil [to do]. So now, it will not be good if they reach out and pick and eat [some of the fruit from] the tree [which enables people who eat it] to live [forever]!”
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
So Yahweh God expelled the man and his wife from the garden of Eden. Yahweh God had created Adam from the ground, but now he forced him to till that ground [so that he could grow food to eat].
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
After Yahweh expelled them, on the east side of the garden he placed (cherubim/creatures with wings) and [an angel holding] a flaming sword which flashed back and forth. He did that in order to block the entrance to the garden, so that people could not go back to the tree that enables people [who eat its fruit] to live [forever].
