Буття 24
1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.
Abraham uanale na naruꞌ losa namalasi nala seli. LAMATUALAIN nanea e malolole, ma fee ne nasodꞌa no mole dame.
2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,
Abraham ate nemehere na esa, tao mataꞌ neu hata-heto nara. Lao esa, Abraham noꞌe e nae, “Rena malolole! Au oꞌe ho sumba mendiꞌ LAMATUALAIN nara na. Lamatualain mana tao lalai no raefafoꞌ a. Mae, ho afiꞌ haꞌi inaꞌ mia atahori Kanaꞌan ra, fo muꞌusasaoꞌ no ana ngga Isak.
3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.
Musi muu sia au nusa ngga, sia au bobꞌonggi nggara. Sangga ana fetoꞌ esa sia naa, fo taꞌasasaoꞌ no ana ngga.”
5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“
Basa de ate naa natane Abraham nae, “Malole, Amaꞌ! Te mete ma ana fetoꞌ a nda nau nema sa, naa taꞌo bee? Au musi o amaꞌ anan fo sao sia naa, do, taꞌo bee?”
6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!
Abraham nataa nae, “Musunedꞌa malolole! Mae taꞌo bee o, afiꞌ mo ana ngga naa neu!
7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!
Musunedꞌa te LAMATUALAIN mana toꞌu koasa sia lalai no raefafoꞌ a, no au lao hela nusa ngga, de nendi au losa rae ia. Ana tao hehelu-fufuliꞌ no au nae, ‘Dei fo Au fee basa rae ia neu tititi-nonosi ma.’ Dadꞌi afiꞌ hia-bii! Muu neuꞌ ena. Dei fo Lamatualain denu ate Na mia sorga nema soi dalaꞌ fee nggo, fo mundaa mo ana fetoꞌ mana nae dadꞌi ana ngga sao na.
8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.
Te mete ma ana fetoꞌ naa nda nau tungga nema sa, naa susumbaꞌ ia nda dai nggo sa. Mae taꞌo bee o, afiꞌ mo ana ngga naa neu.”
9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.
Boe ma, ate a sumba no Abraham, nae eni tao tungga basa Abraham hihii-nanau na.
10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
Basa naa ma, ana here nala onta sanahulu, de no atahori nara fua sudꞌi a saa meulauꞌ ra reu banda onta ra ata. De lao risiꞌ Nahor kambo na sia Mesopotamia.
11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
Neu mateꞌe na, ate a losa kamboꞌ naa. Ana fee banda onta ra hahae deka oe mataꞌ esa, sia kamboꞌ a suu na. Leleꞌ naa bobꞌoꞌ ena, de ana fetoꞌ ra reu hando oe sia oe mataꞌ a.
12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!
Boe ma ate a hule-oꞌe nae, “LAMATUALAIN, malangga ngga Abraham Lamatua na. Tulun soi dalaꞌ, fo leleo-lalao ngga ia, hambu maloleꞌ. Mutudꞌu rala malole Ma neu malangga ngga, ma musunedꞌa hehelu-fufuli na neu au. Naa fo, undaa o ana fetoꞌ fo mana nae dadꞌi Isak sao na.
13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.
Lamatualain, au umburiꞌ sia oe mataꞌ suu na ia. Ana fetoꞌ mia kamboꞌ ia ra rema hando oe sia ia.
14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.
Dadꞌi au oꞌe taꞌo ia: Mete ma au olaꞌ o ana fetoꞌ esa ae, ‘Ana fetoꞌ e! Muꞌondaꞌ hura oe ma fo au inu mbei dei.’ Mete ma nataa nae, ‘Amaꞌ minu leo! Ma au o fee banda onta mara rinu boe.’ Naa, dadꞌi bukti, ana fetoꞌ naa Lamatualain dudꞌu basa dadꞌi Isak sao na! No taꞌo naa, au uhine, Lamatualain mutudꞌu malole ma neu malangga ngga Abraham ena.”
15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.
Ana nda feꞌe hule-oꞌe basa sa, te ana fetoꞌ esa naran, Ribka, nema. Eni, Abraham odꞌin Nahor no sao na Milka umbu na. Ribka ama na, naran Betuel. Ribka, meulau na seli, ma feꞌe nda nasalaꞌ no touꞌ ra sa. Ana onda oe mataꞌ neu, nadꞌai hura oe na, de hene baliꞌ.
16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.
17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“
Ribka losa ataꞌ ma, Abraham ate na nelaꞌ neu. Ana noꞌe nae, “Ana fetoꞌ. Fee au inu mbei dei.”
18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.
Ana fetoꞌ a nataa nae, “Minu leo, toꞌo!” Ana naꞌondaꞌ hura oe na lai-lai, de fee ate a ninu.
19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.
Ana ninu basa ma, ana fetoꞌ a nae, “Au hando oe fee toꞌo banda onta nara, fo rinu raꞌabeta boe.”
20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
Ana oni oe sisaꞌ neu banda onta ra mamana nininu nara, ma nelaꞌ neu hando seluꞌ oe sia oe mataꞌ fo hani banda onta naa ra, losa raꞌabeta.
21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?
Abraham ate na nambariiꞌ hie-hie, mete namemeu ana fetoꞌ a tatao na. Ana dudꞌuꞌa nae, “Ana fetoꞌ ia, Lamatualain hii nalaꞌ a, do?”
22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —
Basa banda onta naa ra rinu losa raꞌabeta. Boe ma ate a fee Ribka bꞌua mafelit fo ana fetoꞌ ra biasa pake. Ana fee ndeli liloꞌ fo nato neu mbana na, ma kale liloꞌ pasan esa, fo olu neu lima nara.
23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“
Basa ma, ana natane nae, “Ana fetoꞌ e! Ho ama ma, nara na se? Mete ma nau, naa, au sungguꞌ sia ama ma ume na.”
24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.
Ana fetoꞌ a nataa nae, “Ama ngga, naran Betuel. Baꞌi ngga, naran Nahor ma nene ngga, Milka.
25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.
Sia hai ume ma mamana susungguꞌ dai toꞌo se. Uru o naeꞌ fee toꞌo se banda nara boe.”
26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
Basa ma, ate a beꞌutee neu LAMATUALAIN,
27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.
de olaꞌ nae, “Koa-kio Lamatuaꞌ! Lamatuaꞌ soi dalaꞌ fee au ena, de undaa o malangga ngga Abraham bobꞌonggi nara sia ia. No taꞌo naa, Lamatuaꞌ mutudꞌu rala malole Ma neu malangga ngga Abraham, ma tao mutetu hehelu-fufuli na neu au.”
28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.
Basa ma, ana fetoꞌ a nela baliꞌ, de dui ume isi nara, basa saa fo mana dadꞌiꞌ a.
29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.
Ribka naa na, naran Labꞌan. Leleꞌ ana nita bua mbilas ra ma rena Ribka dudꞌui na ma, ana nelaꞌ lai-lai, neu nandaa no ate mana rii-rii no banda onta nara deka oe mataꞌ a.
30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —
31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.
Labꞌan olaꞌ no e nae, “Toꞌo! Lamatualain no toꞌo losa ia no masodꞌaꞌ ena. Dadꞌi afiꞌ mumburiꞌ siaꞌ a deaꞌ! Uma tisiꞌ hai ume ma. Hai sadꞌia kama ena, ma nanaat fee toꞌo se banda onta nara o, naeꞌ boe.”
32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
Basa boe ma, Abraham ate na tungga Labꞌan, de risiꞌ Betuel ume na. Labꞌan se tulun se raꞌondaꞌ sudꞌiꞌ a saa ra mia banda onta ra. Ara fee banda onta ra uru, ma rendi oe fee ate a no atahori nara safe ei nara.
33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“
Ara tao nanaat neu mei ma, ate a nae, “Hita tae taa, te au ae ufadꞌe duduꞌat esa dei.” Labꞌan nataa nae, “Olaꞌ leo, toꞌo.”
34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.
Ma ate a nae, “Au ia, hei baꞌi ma Abraham ate na.
35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.
LAMATUALAIN fee papala-babꞌanggiꞌ naeꞌ neu malangga ngga, de namasuꞌi seli. Lamatualain fee lilo mbilas, lilo fulaꞌ, ate touꞌ-inaꞌ, ma banda naeꞌ. Naeni: sapi, banda onta, keledai, ma hiek-lombo.
36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.
Au malangga ngga touꞌ-inaꞌ ramalasi, dei de mama Sara bꞌonggi fee malangga ngga ana touꞌ esa. Dei fo, ana mana hambu basa Abraham hata-heto nara.
37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.
Lao esa, malangga ngga denu au sumba oi, ‘Ho afiꞌ haꞌi ana feto Kanaꞌan, fo muꞌusasaoꞌ no ana mone ngga Isak.
38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.
Te ho musi haꞌi ana fetoꞌ mia bobꞌonggi nggara, dadꞌi eni sao naꞌ.’
39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“
Boe ma au utane malangga ngga ae, ‘Te mete ma ana fetoꞌ a nda nau tungga au sa naa, taꞌo bee?’
40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
Ana nataa nae, ‘LAMATUALAIN fo au tungga hihii Na, dei fo denu ate Na mia sorga nema soi dalaꞌ fee nggo, fo hambu ana fetoꞌ mia au bobꞌonggi nggara, fo dadꞌi ana ngga sao na.
41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.
Te mete ma bobꞌonggi nggara nda simbo sa, ma nda nau mboiꞌ ana fetoꞌ a nema sia ia sa, naa, susumbaꞌ naa nda dai nggo sa.’
42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!
Dadꞌi losa oe mataꞌ a ma, au hule-oꞌe sia rala ngga ae, ‘LAMATUALAIN, malangga ngga Abraham Lamatua na. Tulun soi dalaꞌ, fo leleo-lalao ngga ia, hambu maloleꞌ. Naa fo, au undaa o ana fetoꞌ fo mana nae dadꞌi Isak sao na.
43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,
Lamatualain, au umburiiꞌ sia oe mataꞌ ia suu na. Ana fetoꞌ mia kamboꞌ ia ra rema hando oe sia ia. Dadꞌi au oꞌe taꞌo ia: Mete ma au olaꞌ o ana fetoꞌ esa ae, ‘Ana fetoꞌ e! Muꞌondaꞌ hura oe ma fo au inu mbei dei.’
44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“
Mete ma ana nataa nae, ‘Amaꞌ minu leo! Ma au o fee banda mara rinu boe.’ Naa, dadꞌi bukti, ana fetoꞌ naa Lamatualain dudꞌu basa dadꞌi Isak sao na!
45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
Au nda feꞌe hule-oꞌe basa sa, te Ribka nema nendi hura oe na, de hando oe sia oe mataꞌ a. Ana hene ata neu ma, au oꞌe ae, ‘Ana fetoꞌ e. Fee au inu mbei dei.’
46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
Boe ma ana naꞌondaꞌ hura oe na, de nae, ‘Toꞌo e, minu leo! Au o hani toꞌo banda nara boe.’ De au inu ma banda onta ra o rinu boe.
47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
Basa ma, utane e ae, ‘Ama ma, naran seka?’ Nataa nae, ‘Ama ngga, naran Betuel. Baꞌi ngga, Nahor ma nene ngga, Milka.’ Boe ma au fee ne ndeli a ma kale ra.
48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
Boe ma, au beꞌutee neu Lamatualain ae, ‘Koa-kio Lamatualain! Lamatualain soi dalaꞌ fee au, de undaa o malangga Abraham bobꞌonggi nara sia ia. Ma au o undaa o mana nae dadꞌi malangga soruꞌ a sao na boe.’
49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.
De ia naa, mete ma amaꞌ se mae mitudꞌu susueꞌ neu malangga ngga Abraham, naa, mifadꞌe au relo-relo. Mete ma hokoꞌ o, mifadꞌe relo-relo boe. Naa fo au bubꞌuluꞌ musi tao saa.”
50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
Ate a olaꞌ basa ma, Labꞌan no Betuel rataa rae, “Mete ma LAMATUALAIN tao nala taꞌo naa, naa, hai mae saa fai.
51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.
Ribka sia ia, de mo e naa neu leo fo dadꞌi baꞌi Abraham ana feto feu na, tungga saa fo LAMATUALAIN ator nalaꞌ a ena.”
52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.
Ate a rena nala ma, ana beꞌutee losa rae, fo noꞌe makasi neu LAMATUALAIN.
53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
Basa ma, ana haꞌi lilo mbilas ma lilo fulaꞌ, ma bua-baꞌu meulauꞌ fo fee neu Ribka. Ana o fee sudꞌi a saa mafelit neu Ribka naa na no ina na boe.
54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.
Boe ma no atahori nara, endoꞌ raa fefetas. Basa de, ara sungguꞌ sia naa. Mbila fefetu na, ara fela ma, ana nafadꞌe tenu umeꞌ a nae, “Au oꞌe fo, nau naa, hai mae baliꞌ leo misiꞌ malangga ngga.”
55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.
Te Ribka naa na no ina na rae, “Hei halai baliꞌ tao saa? Hela Ribka nahani no hai fai sanahulu dei ma. Basaꞌ fo, mo e neu.”
56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.
Te nataa nae, “Aduu! Afiꞌ ai au! LAMATUALAIN tulun au ena, de au undaa o mana nae dadꞌi malangga soru ngga sao na. De inaꞌ se mboꞌi hai, fo baliꞌ mii mifadꞌe malangga dei.”
57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“
Ara rataa rae, “Taꞌo ia! Ima fo tataneꞌ a Ribka, eni hihii na, taꞌo bee?”
58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“А вона відказала: „Піду́“.
Boe ma ara roꞌe Ribka, de ratane rae, “Ribka! Ia siaꞌ a nggo. Mae tungga memaꞌ mo atahori ia ra leo, do taꞌo bee?” Ana nataa nae, “Au nau.”
59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
Boe ma, ara mboꞌi Ribka, no ate inan mana mete-seꞌu e eniꞌ a aꞌanan, fo reu ro Abraham ate nara. Ara olaꞌ fee Ribka papala-babꞌanggiꞌ rae, “Ribka! Hai hule-huleꞌ fo Lamatualain fee nggo bꞌonggi mumuhefu, fo tititi-nonosi mara dadꞌi rifo-rataꞌ. Ma hai o hule-huleꞌ fo tititi-nonosi mara rasenggiꞌ musu nara!”
60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.
61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.
Basa naa ma, Ribka no ate ina nara raꞌalilinuꞌ bua-baꞌu nara, de sae banda onta, fo lao ro Abraham ate nara.
62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
Lele naa, Isak leo sia rae Negeb. Ana feꞌe baliꞌ mia oe mataꞌ sia Beer Lahai Roi.
63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.
Bꞌobꞌobꞌoꞌ esa, ana dea neu lao-laoꞌ haiꞌ anin. Ana botiꞌ mata na ma, nita banda onta ra rema.
64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.
Ribka nita Isak ma, ana onda lai-lai mia banda onta na.
65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.
Natane Abraham ate na nae, “Toꞌo! Touꞌ mana laoꞌ nema naa, seka?” Ate a nataa nae, “Naeni au malangga soru ngga.” Boe ma Ribka haꞌi nala salenda na, de babata mata na.
66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
Ara losa ma, ate a nafadꞌe basaꞌ e neu Isak.
67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
Boe ma Isak no Ribka risiꞌ inan lalaat na rala, de ruꞌa se esa sao esa. Isak sue Ribka, naa de, ana nda afiꞌ susa ina na mamaten sa ena.
