Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Och Herren sökte Sara, såsom han sagt hade, och Herren gjorde med henne såsom han talat hade.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Och Sara vardt hafvande, och födde Abraham en son i sinom ålderdom, vid den tiden, som Gud honom föresagt hade.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
Och Abraham nämnde sin son, som honom född var, Isaac, den honom Sara födt hade.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Och omskar honom på åttonde dagen, som Gud honom budit hade.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Hundrade år gammal var Abraham, då honom hans son Isaac födder var.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
Och Sara sade: Gud hafver gjort mig ett löje; ty hvilken det får höra, han får le åt mig.
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
Och sade ytterligare: Ho torde ock säga Abraham sjelfvom, att Sara däggde barn, och hade födt honom en son i sinom ålderdom?
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Och barnet växte, och vardt afvandt. Och Abraham gjorde ett stort gästabud den dagen, då Isaac afvandes.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Och Sara fick se den Egyptiska qvinnones Hagars son, den hon Abraham födt hade, att han var en bespottare.
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
Och sade till Abraham: Drif denna tjensteqvinnona ut med hennes son; ty denne tjensteqvinnones son skall icke ärfva med min son Isaac.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Detta ordet behagade Abraham ganska illa för sin sons skull.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
Men Gud sade till honom: Låt dig icke tycka hårdt vara om pilten och tjensteqvinnone; allt det Sara dig sagt hafver, så lyd henne; förty i Isaac skall säden dig nämnd varda.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
Jag skall ock göra tjensteqvinnones son till folk, derföre att han din säd är.
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Då stod Abraham bittida upp om morgonen, och tog bröd och en flaska med vatten, och lade på Hagars rygg, och pilten med, och lät gå henne. Hon gick sin väg, och for vill i öknene, vid BerSaba.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
Då nu vattnet i flaskone var förtärdt, kastade hon pilten under en buska.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
Och gick bort och satte sig tvärs öfver långt ifrå, vid ett armborst skott; ty hon sade: Jag gitter icke se uppå att pilten dör. Och vid hon satt tvärs öfver, hof hon upp sina röst, och gret.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
Då hörde Gud piltens röst, och Guds Ängel kallade Hagar af himmelen, sägandes: Hvad skadar dig, Hagar? Frukta dig intet; förty Gud hafver hört piltens röst, der han ligger.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Statt upp, tag pilten, och håll honom med dina händer; ty jag skall göra honom till stort folk.
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
Och Gud öppnade hennes ögon, att hon fick se en vattubrunn. Då gick hon till och fyllde sina flasko med vatten, och gaf piltenom dricka.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
Och Gud var med piltenom; han växte, och bodde i öknene, och vardt en god skytte.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
Och bodde i den öknene Pharan: Och hans moder tog honom hustru utur Egypti land.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
På samma tiden talade Abimelech och Phicol, hans härhöfvitsman, med Abraham, och sade: Gud är med dig uti allt det du gör.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Så svär mig nu vid Gud, att du är mig icke arg, eller minom barnom, eller minom barnabarnom: Utan den barmhertighet, som jag hafver gjort med dig, den gör ock med mig, och landena, der du en främling uti äst.
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
Då sade Abraham: Jag vill svärja.
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Och Abraham straffade Abimelech för den vattubrunnens skull, som Abimelechs tjenare hade tagit med våld.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
Då svarade Abimelech: Jag hafver icke vist, ho det gjorde; ej heller sade du mig det; dertill hafver jag icke hört det förra än i dag.
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
Då tog Abraham får och fä, och gaf Abimelech: Och gjorde båda ett förbund med hvarannan.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Och Abraham ställde sju lamb afsides.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
Sade Abimelech till Abraham: Hvad skola de sju lamb, som du hafver ställt der afsides?
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
Han svarade: Sju lamb skall du taga af mine hand, att de skola vara mig till ett vittnesbörd, att jag denna brunn grafvit hafver.
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Deraf heter det rummet BerSaba, att de båda med hvarannan der så svoro.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Och alltså gjorde de det förbund i BerSaba. Då stodo Abimelech och hans härhöfvitsman Phicol upp, och drogo in i de Philisteers land igen.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
Och Abraham plantade trä i BerSaba; och predikade der om Herrans eviga Guds namn;
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
Och var en främling uti de Philisteers land i långan tid.
