< Буття 21 >
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
visitavit autem Dominus Sarram sicut promiserat et implevit quae locutus est
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
concepitque et peperit filium in senectute sua tempore quo praedixerat ei Deus
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
vocavitque Abraham nomen filii sui quem genuit ei Sarra Isaac
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
et circumcidit eum octavo die sicut praeceperat ei Deus
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
cum centum esset annorum hac quippe aetate patris natus est Isaac
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
dixitque Sarra risum fecit mihi Deus quicumque audierit conridebit mihi
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
rursumque ait quis auditurum crederet Abraham quod Sarra lactaret filium quem peperit ei iam seni
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
crevit igitur puer et ablactatus est fecitque Abraham grande convivium in die ablactationis eius
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
cumque vidisset Sarra filium Agar Aegyptiae ludentem dixit ad Abraham
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
eice ancillam hanc et filium eius non enim erit heres filius ancillae cum filio meo Isaac
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
dure accepit hoc Abraham pro filio suo
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
cui dixit Deus non tibi videatur asperum super puero et super ancilla tua omnia quae dixerit tibi Sarra audi vocem eius quia in Isaac vocabitur tibi semen
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
sed et filium ancillae faciam in gentem magnam quia semen tuum est
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
surrexit itaque Abraham mane et tollens panem et utrem aquae inposuit scapulae eius tradiditque puerum et dimisit eam quae cum abisset errabat in solitudine Bersabee
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
cumque consumpta esset aqua in utre abiecit puerum subter unam arborum quae ibi erant
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
et abiit seditque e regione procul quantum potest arcus iacere dixit enim non videbo morientem puerum et sedens contra levavit vocem suam et flevit
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
exaudivit autem Deus vocem pueri vocavitque angelus Domini Agar de caelo dicens quid agis Agar noli timere exaudivit enim Deus vocem pueri de loco in quo est
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
surge tolle puerum et tene manum illius quia in gentem magnam faciam eum
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
aperuitque oculos eius Deus quae videns puteum aquae abiit et implevit utrem deditque puero bibere
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
et fuit cum eo qui crevit et moratus est in solitudine et factus est iuvenis sagittarius
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
habitavitque in deserto Pharan et accepit illi mater sua uxorem de terra Aegypti
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
eodem tempore dixit Abimelech et Fichol princeps exercitus eius ad Abraham Deus tecum est in universis quae agis
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
iura ergo per Dominum ne noceas mihi et posteris meis stirpique meae sed iuxta misericordiam quam feci tibi facies mihi et terrae in qua versatus es advena
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
dixitque Abraham ego iurabo
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
et increpavit Abimelech propter puteum aquae quem vi abstulerant servi illius
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
respondit Abimelech nescivi quis fecerit hanc rem sed et tu non indicasti mihi et ego non audivi praeter hodie
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
tulit itaque Abraham oves et boves et dedit Abimelech percusseruntque ambo foedus
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
et statuit Abraham septem agnas gregis seorsum
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
cui dixit Abimelech quid sibi volunt septem agnae istae quas stare fecisti seorsum
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
at ille septem inquit agnas accipies de manu mea ut sint in testimonium mihi quoniam ego fodi puteum istum
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
idcirco vocatus est locus ille Bersabee quia ibi uterque iuraverunt
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
et inierunt foedus pro puteo Iuramenti
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
surrexit autem Abimelech et Fichol princeps militiae eius reversique sunt in terram Palestinorum Abraham vero plantavit nemus in Bersabee et invocavit ibi nomen Domini Dei aeterni
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
et fuit colonus terrae Philisthinorum diebus multis