Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
The LORD visited Sarah as he had said, and the LORD did to Sarah as he had spoken.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Sarah conceived, and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
Abraham called his son who was born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Abraham circumcised his son, Isaac, when he was eight days old, as God had commanded him.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Abraham was one hundred years old when his son, Isaac, was born to him.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
Sarah said, “God has made me laugh. Everyone who hears will laugh with me.”
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
She said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
The child grew and was weaned. Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
Therefore she said to Abraham, “Cast out this servant and her son! For the son of this servant will not be heir with my son, Isaac.”
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
The thing was very grievous in Abraham’s sight on account of his son.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
God said to Abraham, “Don’t let it be grievous in your sight because of the boy, and because of your servant. In all that Sarah says to you, listen to her voice. For your offspring will be named through Isaac.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
I will also make a nation of the son of the servant, because he is your child.”
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Abraham rose up early in the morning, and took bread and a container of water, and gave it to Hagar, putting it on her shoulder; and gave her the child, and sent her away. She departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
The water in the container was spent, and she put the child under one of the shrubs.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
She went and sat down opposite him, a good way off, about a bow shot away. For she said, “Don’t let me see the death of the child.” She sat opposite him, and lifted up her voice, and wept.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
God heard the voice of the boy. The angel of God called to Hagar out of the sky, and said to her, “What troubles you, Hagar? Don’t be afraid. For God has heard the voice of the boy where he is.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Get up, lift up the boy, and hold him with your hand. For I will make him a great nation.”
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
God opened her eyes, and she saw a well of water. She went, filled the container with water, and gave the boy a drink.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
God was with the boy, and he grew. He lived in the wilderness, and as he grew up, he became an archer.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
He lived in the wilderness of Paran. His mother got a wife for him out of the land of Egypt.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
At that time, Abimelech and Phicol the captain of his army spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Now, therefore, swear to me here by God that you will not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son’s son. But according to the kindness that I have done to you, you shall do to me, and to the land in which you have lived as a foreigner.”
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
Abraham said, “I will swear.”
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Abraham complained to Abimelech because of a water well, which Abimelech’s servants had violently taken away.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
Abimelech said, “I don’t know who has done this thing. You didn’t tell me, and I didn’t hear of it until today.”
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
Abraham took sheep and cattle, and gave them to Abimelech. Those two made a covenant.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
Abimelech said to Abraham, “What do these seven ewe lambs, which you have set by themselves, mean?”
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
He said, “You shall take these seven ewe lambs from my hand, that it may be a witness to me, that I have dug this well.”
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Therefore he called that place Beersheba, because they both swore an oath there.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
So they made a covenant at Beersheba. Abimelech rose up with Phicol, the captain of his army, and they returned into the land of the Philistines.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there he called on the name of the LORD, the Everlasting God.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
Abraham lived as a foreigner in the land of the Philistines many days.
