Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Now God visited Sarah as he had said, and did to Sarah as he had spoken.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Sarah conceived, and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
Abraham called his son who was born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Abraham circumcised his son, Isaac, when he was eight days old, as God had commanded him.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Abraham was one hundred years old when his son, Isaac, was born to him.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
Sarah said, "God has made me laugh. Everyone who hears will laugh with me."
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
She said, "Who would have said to Abraham, that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age."
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
The child grew, and was weaned. Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
Therefore she said to Abraham, "Cast out this slave woman and her son. For the son of this slave woman will not be heir with my son, Isaac."
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
The thing was very grievous in Abraham's sight on account of his son.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
God said to Abraham, "Do not let it be grievous in your sight because of the boy, and because of your slave woman. In all that Sarah says to you, listen to her voice. For from Isaac will your descendants be called.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
And I will also make a great nation of the son of the slave woman, because he is your offspring."
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Abraham rose up early in the morning, and took food and a skin of water, and gave it to Hagar, putting it on her shoulder; and gave her the child, and sent her away. She departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
The water in the skin was gone, and she shoved the boy under one of the shrubs.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
She went and sat down opposite him, a good way off, about a bow shot away. For she said, "Do not let me see the death of the boy." So she sat across from him, and he wept loudly.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
And God heard the voice of the boy, and the angel of God called to Hagar from the sky and said to her, "What troubles you, Hagar? Do not be afraid. For God has heard the voice of the boy where he is.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Get up, lift up the boy, and hold him by your hand. For I will make him a great nation."
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
God opened her eyes, and she saw a well of water. She went and filled the skin with water and gave the boy a drink.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
God was with the boy, and he grew. He lived in the wilderness, and became, as he grew up, an archer.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
He lived in the wilderness of Paran. His mother got a wife for him from the land of Egypt.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
It happened at that time, that Abimelech and Phicol the commander of his army spoke to Abraham, saying, "God is with you in all that you do.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Now, therefore, swear to me here by God that you will not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son. But according to the kindness that I have done to you, you shall do to me, and to the land in which you have lived as a foreigner."
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
And Abraham said, "I swear."
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Abraham complained to Abimelech because of a water well, which Abimelech's servants had violently taken away.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
Abimelech said, "I do not know who has done this thing. Neither did you tell me, neither did I hear of it, until today."
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
Abraham took sheep and cattle, and gave them to Abimelech, and the two of them made a covenant.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
Abimelech said to Abraham, "What do these seven ewe lambs which you have set by themselves mean?"
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
He said, "You shall take these seven ewe lambs from my hand, that it may be a witness to me, that I have dug this well."
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Therefore he called that place Beersheba, because they both swore there.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
So they made a covenant at Beersheba. Abimelech rose up with Phicol, the commander of his army, and they returned into the land of the Philistines.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
And Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and called there on the name of the LORD, the Everlasting God.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
Abraham lived as a foreigner in the land of the Philistines many days.
