Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
And YHWH visited Sarah as he had said, and YHWH did unto Sarah as he had spoken.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
For Sarah conceived, and bare Abraham a son in his old age, at the set time of which Elohim had spoken to him.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
And Abraham called the name of his son that was born unto him, whom Sarah bare to him, Isaac.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
And Abraham circumcised his son Isaac being eight days old, as Elohim had commanded him.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
And Abraham was an hundred years old, when his son Isaac was born unto him.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
And Sarah said, Elohim hath made me to laugh, so that all that hear will laugh with me.
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
And she said, Who would have said unto Abraham, that Sarah should have given children suck? for I have born him a son in his old age.
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
And the child grew, and was weaned: and Abraham made a great feast the same day that Isaac was weaned.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, which she had born unto Abraham, mocking.
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
Wherefore she said unto Abraham, Cast out this bondwoman and her son: for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, even with Isaac.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
And the thing was very grievous in Abraham's sight because of his son.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
And Elohim said unto Abraham, Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy bondwoman; in all that Sarah hath said unto thee, hearken unto her voice; for in Isaac shall thy seed be called.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
And also of the son of the bondwoman will I make a nation, because he is thy seed.
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
And Abraham rose up early in the morning, and took bread, and a bottle of water, and gave it unto Hagar, putting it on her shoulder, and the child, and sent her away: and she departed, and wandered in the wilderness of Beer-sheba.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
And the water was spent in the bottle, and she cast the child under one of the shrubs.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
And she went, and sat her down over against him a good way off, as it were a bowshot: for she said, Let me not see the death of the child. And she sat over against him, and lift up her voice, and wept.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
And Elohim heard the voice of the lad; and the angel of Elohim called Hagar out of heaven, and said unto her, What aileth thee, Hagar? fear not; for Elohim hath heard the voice of the lad where he is.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Arise, lift up the lad, and hold him in thine hand; for I will make him a great nation.
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
And Elohim opened her eyes, and she saw a well of water; and she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
And Elohim was with the lad; and he grew, and dwelt in the wilderness, and became an archer.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
And he dwelt in the wilderness of Paran: and his mother took him a wife out of the land of Egypt.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
And it came to pass at that time, that Abimelech and Phichol the chief captain of his host spake unto Abraham, saying, Elohim is with thee in all that thou doest:
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Now therefore swear unto me here by Elohim that thou wilt not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son: but according to the kindness that I have done unto thee, thou shalt do unto me, and to the land wherein thou hast sojourned.
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
And Abraham said, I will swear.
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
And Abraham reproved Abimelech because of a well of water, which Abimelech's servants had violently taken away.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
And Abimelech said, I wot not who hath done this thing: neither didst thou tell me, neither yet heard I of it, but to day.
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
And Abraham took sheep and oxen, and gave them unto Abimelech; and both of them made a covenant.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
And Abimelech said unto Abraham, What mean these seven ewe lambs which thou hast set by themselves?
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
And he said, For these seven ewe lambs shalt thou take of my hand, that they may be a witness unto me, that I have digged this well.
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Wherefore he called that place Beer-sheba; because there they sware both of them.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Thus they made a covenant at Beer-sheba: then Abimelech rose up, and Phichol the chief captain of his host, and they returned into the land of the Philistines.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
And Abraham planted a grove in Beer-sheba, and called there on the name of YHWH, El-olam Everlasting El.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
And Abraham sojourned in the Philistines' land many days.
