Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
And the Lord visited Sarrha, as he said, and the Lord did to Sarrha, as he spoke.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
And she conceived and bore to Abraam a son in old age, at the set time according as the Lord spoke to him.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
And Abraam called the name of his son that was born to him, whom Sarrha bore to him, Isaac.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
And Abraam circumcised Isaac on the eighth day, as God commanded him.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
And Abraam was a hundred years old when Isaac his son was born to him.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
And Sarrha said, The Lord has made laughter for me, for whoever shall hear shall rejoice with me.
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
And she said, Who shall say to Abraam that Sarrha suckles a child? for I have born a child in my old age.
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
And the child grew and was weaned, and Abraam made a great feast the day that his son Isaac was weaned.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
And Sarrha having seen the son of Agar the Egyptian who was born to Abraam, sporting with Isaac her son,
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
then she said to Abraam, Cast out this bondwoman and her son, for the son of this bondwoman shall not inherit with my son Isaac.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
But the word appeared very hard before Abraam concerning his son.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
But God said to Abraam, Let it not be hard before thee concerning the child, and concerning the bondwoman; in all things whatsoever Sarrha shall say to thee, hear her voice, for in Isaac shall thy seed be called.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
And moreover I will make the son of this bondwoman a great nation, because he is thy seed.
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
And Abraam rose up in the morning and took loaves and a skin of water, and gave [them] to Agar, and he put the child on her shoulder, and sent her away, and she having departed wandered in the wilderness near the well of the oath.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
And the water failed out of the skin, and she cast the child under a fir tree.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
And she departed and sat down opposite him at a distance, as it were a bow-shot, for she said, Surely I cannot see the death of my child: and she sat opposite him, and the child cried aloud and wept.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
And God heard the voice of the child from the place where he was, and an angel of God called Agar out of heaven, and said to her, What is it, Agar? fear not, for God has heard the voice of the child from the place where he is.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Rise up, and take the child, and hold him in thine hand, for I will make him a great nation.
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
And God opened her eyes, and she saw a well of springing water; and she went and filled the skin with water, and gave the child drink.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
And God was with the child, and he grew and dwelt in the wilderness, and became an archer.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
And he dwelt in the wilderness, and his mother took him a wife out of Pharan of Egypt.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
And it came to pass at that time that Abimelech spoke, and Ochozath his friend, and Phichol the chief captain of his host, to Abraam, saying, God is with thee in all things, whatsoever thou mayest do.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Now therefore swear to me by God that thou wilt not injure me, nor my seed, nor my name, but according to the righteousness which I have performed with thee thou shalt deal with me, and with the land in which thou hast sojourned.
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
And Abraam said, I will swear.
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
And Abraam reproved Abimelech because of the wells of water, which the servants of Abimelech took away.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
And Abimelech said to him, I know not who has done this thing to thee, neither didst thou tell it me, neither heard I it but only to-day.
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
And Abraam took sheep and calves, and gave them to Abimelech, and both made a covenant.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
And Abraam set seven ewe-lambs by themselves.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
And Abimelech said to Abraam, What are these seven ewe-lambs which thou hast set alone?
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
And Abraam said, Thou shalt receive the seven ewe-lambs of me, that they may be for me as a witness, that I dug this well.
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Therefore he named the name of that place, The Well of the Oath, for there they both swore.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
And they made a covenant at the well of the oath. And there rose up Abimelech, Ochozath his friend, and Phichol the commander-in-chief of his army, and they returned to the land of the Phylistines.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
And Abraam planted a field at the well of the oath, and called there on the name of the Lord, the everlasting God.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
And Abraam sojourned in the land of the Phylistines many days.
