Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Now the LORD attended to Sarah as He had said, and the LORD did for Sarah what He had promised.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
So Sarah conceived and bore a son to Abraham in his old age, at the very time God had promised.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
And Abraham gave the name Isaac to the son Sarah bore to him.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
When his son Isaac was eight days old, Abraham circumcised him, as God had commanded him.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
Then Sarah said, “God has made me laugh, and everyone who hears of this will laugh with me.”
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
She added, “Who would have told Abraham that Sarah would nurse children? Yet I have borne him a son in his old age.”
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
So the child grew and was weaned, and Abraham held a great feast on the day Isaac was weaned.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
But Sarah saw that the son whom Hagar the Egyptian had borne to Abraham was mocking her son,
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
and she said to Abraham, “Expel the slave woman and her son, for the slave woman’s son will never share in the inheritance with my son Isaac!”
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Now this matter distressed Abraham greatly because it concerned his son Ishmael.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
But God said to Abraham, “Do not be distressed about the boy and your maidservant. Listen to everything that Sarah tells you, for through Isaac your offspring will be reckoned.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
But I will also make a nation of the slave woman’s son, because he is your offspring.”
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Early in the morning, Abraham got up, took bread and a skin of water, put them on Hagar’s shoulders, and sent her away with the boy. She left and wandered in the Wilderness of Beersheba.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
When the water in the skin was gone, she left the boy under one of the bushes.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
Then she went off and sat down nearby, about a bowshot away, for she said, “I cannot bear to watch the boy die!” And as she sat nearby, she lifted up her voice and wept.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
Then God heard the voice of the boy, and the angel of God called to Hagar from heaven, “What is wrong, Hagar? Do not be afraid, for God has heard the voice of the boy where he lies.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Get up, lift up the boy, and take him by the hand, for I will make him into a great nation.”
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
Then God opened her eyes, and she saw a well of water. So she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
And God was with the boy, and he grew up and settled in the wilderness and became a great archer.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
And while he was dwelling in the Wilderness of Paran, his mother got a wife for him from the land of Egypt.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
At that time Abimelech and Phicol the commander of his army said to Abraham, “God is with you in all that you do.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Now, therefore, swear to me here before God that you will not deal falsely with me or my children or descendants. Show to me and to the country in which you reside the same kindness that I have shown to you.”
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
And Abraham replied, “I swear it.”
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
But when Abraham complained to Abimelech about a well that Abimelech’s servants had seized,
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
Abimelech replied, “I do not know who has done this. You did not tell me, so I have not heard about it until today.”
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
So Abraham brought sheep and cattle and gave them to Abimelech, and the two men made a covenant.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Abraham separated seven ewe lambs from the flock,
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
and Abimelech asked him, “Why have you set apart these seven ewe lambs?”
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
He replied, “You are to accept the seven ewe lambs from my hand as my witness that I dug this well.”
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
So that place was called Beersheba, because it was there that the two of them swore an oath.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
After they had made the covenant at Beersheba, Abimelech and Phicol the commander of his army got up and returned to the land of the Philistines.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
And Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there he called upon the name of the LORD, the Eternal God.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
And Abraham resided in the land of the Philistines for a long time.
