Буття 20
1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.
Basa ma, Abraham lali mia Mamre, nisiꞌ rae Negeb seriꞌ ona, de leo sia kambo Kades no Sur taladꞌa na. Te nda dooꞌ sa ma, ana lali nisiꞌ kambo Gerar fai.
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.
Nafadꞌe atahori sia naa nae, Sara naa, eni odꞌi na. Naa de, Abimelek, mane Gerar a, denu atahori nara reu roꞌe Sara, fo ro e nisiꞌ ume panggat na.
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.
Tetembaꞌ esa, Lamatualain natudꞌu Aon neu maneꞌ sia meit. Ana olaꞌ nae, “Ho mae mate, ia ena! Huu haꞌi mala atahori sao na.”
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?
Te Abimelek naselu nae, “Lamatualain! Au nda feꞌe kois inaꞌ naa sa. Au nda sala sa. Abraham mana nae, inaꞌ naa eni odꞌi na. Ma inaꞌ naa o nataa taꞌo naa boe. Naa de, au denu reu haꞌi e no rala meuꞌ. Dadꞌi Lamatualain afiꞌ fee salaꞌ neu au!”
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.
Lamatualain nataa nae, “Memaꞌ Au bubꞌuluꞌ rala ma ndos. Naa de, Au tao fo ho afiꞌ kois inaꞌ naa. Naa fo, ho nda tao salaꞌ neu Au saꞌ boe.
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.
Ia naa, haitua baliꞌ inaꞌ naa neu sao na. Eni, Au mana ola-ola Ngga. De moꞌe fo ana hule-oꞌe fee nggo fo afiꞌ mate. Te mete ma ho nda fee baliꞌ inaꞌ naa sa, musunedꞌa malolole! Te ho mo basa atahori mara, mate a ia ena.”
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.
Mbila fefetu ana naa, maneꞌ a noꞌe basa pagau nara, de dui meit na. Boe ma basa se ramatau.
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“
Basa ma maneꞌ a noꞌe Abraham, de natane nae, “Au tao salaꞌ saa neu nggo, losa muꞌusususaꞌ au o manggarau nggara taꞌo ia? Ho afiꞌ tao dala deꞌulakaꞌ onaꞌ ia.
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“
Ho duꞌa saa, losa ho tao taꞌo ia?”
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.
Abraham nataa nae, “Ama maneꞌ! Au duꞌa basa hei nda mihine Lamatualain sa. De neꞌo ruma rae tao risa au, fo haꞌi rala sao ngga.
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.
Memaꞌ au olaꞌ tebꞌe, ae eni, au odꞌi ngga. Hai ruꞌa nggi amaꞌ esa, te esaꞌ ina na. Naa de, hai esa sao esa.
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.
Dadꞌi leleꞌ Lamatualain denu hai misiꞌ mamana dodꞌooꞌ, au ufadꞌe sao ngga ae, ‘Mete ma hai mii sia bee-bꞌee, fo atahori ratane hai ruꞌa nggi neꞌebꞌue ma, mete ma ho sue au, naa mutaa mae hita odꞌi-aꞌa.’”
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.
Basa ma, mane Abimelek fee baliꞌ Sara. Ana olaꞌ no e nae, “Ia naa, au bae aꞌa ma doi fulaꞌ rifon esa, fo dadꞌi bukti oi, au nda tao salaꞌ saa-saa o nggo saꞌ boe. Naa fo, basa atahori rahine boe!” Maneꞌ a o olaꞌ no Abraham nae, “Abraham! Au nusa ngga ia, nenesoiꞌ soa neu nggo. Mae muu leo sia bee o, neu.” Ana fee Abraham sapi ma hiek-lombo. Ana o fee ate inaꞌ ma touꞌ boe.
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.
Fefeu na, LAMATUALAIN ena mamana anaꞌ mia basa inaꞌ mana sia Abimelek nusa na, huu ana rambas nala Abraham sao na. Ana fee baliꞌ Sara nisiꞌ sao na ma, Abraham hule-oꞌe, de Lamatualain soi baliꞌ inaꞌ ra mamana ana nara. De ara bisa bꞌonggi seluꞌ fai.
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.
