< Буття 2 >
1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.
Так совершены небо и земля и все воинство их.
2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
И совершил Бог к седьмому дню дела Свои, которые Он делал, и почил в день седьмый от всех дел Своих, которые делал.
3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
И благословил Бог седьмой день, и освятил его, ибо в оный почил от всех дел Своих, которые Бог творил и созидал.
4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.
Вот происхождение неба и земли, при сотворении их, в то время, когда Господь Бог создал землю и небо,
5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
и всякий полевой кустарник, которого еще не было на земле, и всякую полевую траву, которая еще не росла, ибо Господь Бог не посылал дождя на землю, и не было человека для возделывания земли,
6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
но пар поднимался с земли и орошал все лице земли.
7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
И создал Господь Бог человека из праха земного, и вдунул в лице его дыхание жизни, и стал человек душею живою.
8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
И насадил Господь Бог рай в Едеме на востоке, и поместил там человека, которого создал.
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
И произрастил Господь Бог из земли всякое дерево, приятное на вид и хорошее для пищи, и дерево жизни посреди рая, и дерево познания добра и зла.
10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.
Из Едема выходила река для орошения рая; и потом разделялась на четыре реки.
11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
Имя одной Фисон: она обтекает всю землю Хавила, ту, где золото;
12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
и золото той земли хорошее; там бдолах и камень оникс.
13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.
Имя второй реки Гихон (Геон): она обтекает всю землю Куш.
14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
Имя третьей реки Хиддекель (Тигр): она протекает пред Ассириею. Четвертая река Евфрат.
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
И взял Господь Бог человека, которого создал, и поселил его в саду Едемском, чтобы возделывать его и хранить его.
16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.
И заповедал Господь Бог человеку, говоря: от всякого дерева в саду ты будешь есть,
17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“
а от дерева познания добра и зла не ешь от него, ибо в день, в который ты вкусишь от него, смертью умрешь.
18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.
И сказал Господь Бог: не хорошо быть человеку одному; сотворим ему помощника, соответственного ему.
19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.
Господь Бог образовал из земли всех животных полевых и всех птиц небесных, и привел их к человеку, чтобы видеть, как он назовет их, и чтобы, как наречет человек всякую душу живую, так и было имя ей.
20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
И нарек человек имена всем скотам и птицам небесным и всем зверям полевым; но для человека не нашлось помощника, подобного ему.
21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
И навел Господь Бог на человека крепкий сон; и, когда он уснул, взял одно из ребер его, и закрыл то место плотию.
22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
И создал Господь Бог из ребра, взятого у человека, жену, и привел ее к человеку.
23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
И сказал человек: вот, это кость от костей моих и плоть от плоти моей; она будет называться женою, ибо взята от мужа своего.
24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.
Потому оставит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут два одна плоть.
25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.
И были оба наги, Адам и жена его, и не стыдились.