Буття 17

1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

And when Abram was ninety and nine years old, the LORD appeared to Abram, and said to him, I [am] the Almighty God; walk before me, and be thou perfect.

2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.

And I will make my covenant between me and thee, and will multiply thee exceedingly.

3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

And Abram fell on his face: and God talked with him, saying,

4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.

As for me, behold, my covenant [is] with thee, and thou shalt be a father of many nations.

5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

Neither shall thy name any more be called Abram, but thy name shall be Abraham; for a father of many nations have I made thee.

6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

And I will make thee exceedingly fruitful, and I will make nations of thee; and kings shall proceed from thee.

7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.

And I will establish my covenant between me and thee, and thy seed after thee, in their generations, for an everlasting covenant; to be a God to thee and to thy seed after thee.

8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.

And I will give to thee, and to thy seed after thee, the land in which thou art a stranger, all the land of Canaan, for an everlasting possession; and I will be their God.

9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.

And God said to Abraham, Thou shalt keep my covenant therefore, thou, and thy seed after thee, in their generations.

10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.

This [is] my covenant, which ye shall keep between me and you, and thy seed after thee; Every male-child among you shall be circumcised.

11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

And ye shall circumcise the flesh of your foreskin; and it shall be a token of the covenant betwixt me and you.

12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.

And he that is eight days old shall be circumcised among you, every male-child in your generations, he that is born in the house, or bought with money of any stranger, who [is] not of thy seed.

13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

He that is born in thy house, and he that is bought with thy money, must needs be circumcised: and my covenant shall be in your flesh for an everlasting covenant.

14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“

And the uncircumcised male-child, whose flesh of his foreskin is not circumcised, that soul shall be cut off from his people; he hath broken my covenant.

15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.

And God said to Abraham, As for Sarai thy wife, thou shalt not call her name Sarai, but Sarah [shall] her name [be].

16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.

And I will bless her, and give thee a son also by her: yea, I will bless her, and she shall be [a mother] of nations; kings of people shall proceed from her.

17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“

Then Abraham fell upon his face, and laughed, and said in his heart, Shall [a child] be born to him that is a hundred years old? and shall Sarah, who is ninety years old, bear?

18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“

And Abraham said to God, O that Ishmael might live before thee!

19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.

And God said, Sarah thy wife shall bear thee a son indeed; and thou shalt call his name Isaac: and I will establish my covenant with him for an everlasting covenant, [and] with his seed after him.

20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.

And as for Ishmael, I have heard thee: Behold, I have blessed him, and will make him fruitful, and will multiply him exceedingly; twelve princes shall he beget, and I will make him a great nation.

21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.

But my covenant will I establish with Isaac, whom Sarah shall bear to thee at this set time in the next year.

22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

And he ceased talking with him, and God went up from Abraham.

23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

And Abraham took Ishmael his son, and all that were born in his house, and all that were bought with his money, every male among the men of Abraham's house; and circumcised the flesh of their foreskin, in the same day, as God had said to him.

24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

And Abraham [was] ninety and nine years old, when he was circumcised in the flesh of his foreskin.

25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.

And Ishmael his son [was] thirteen years old, when he was circumcised in the flesh of his foreskin.

26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

In the same day was Abraham circumcised, and Ishmael his son.

27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

And all the men of his house, born in the house, and bought with money of the stranger, were circumcised with him.