< Буття 14 >

1 І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму, —
Пе время луй Амрафел, ымпэратул Шинеарулуй, а луй Ариок, ымпэратул Еласарулуй, а луй Кедорлаомер, ымпэратул Еламулуй, ши а луй Тидеал, ымпэратул Гоиймулуй,
2 вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
с-а ынтымплат кэ ей ау фэкут рэзбой ку Бера, ымпэратул Содомей, ку Бирша, ымпэратул Гоморей, ку Шинеаб, ымпэратул Адмей, ку Шемеебер, ымпэратул Цебоимулуй, ши ку ымпэратул Белей, сау Цоарулуй.
3 Усі ці зібрались були до долини Сіддім, — вона тепер море Солоне.
Ачештя дин урмэ с-ау адунат ку тоций ын валя Сидим, адикэ Маря Сэратэ.
4 Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.
Тимп де дойспрезече ань фусесерэ супушь луй Кедорлаомер; ши ын анул ал трейспрезечеля с-ау рэскулат.
5 А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,
Дар, ын анул ал пайспрезечеля, Кедорлаомер ши ымпэраций каре ерау ку ел ау порнит ши ау бэтут пе рефаимь ла Аштерот-Карнаим, пе зузимь ла Хам, пе емимь ла Шаве-Кириатаим
6 і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.
ши пе хориць ын мунтеле лор, Сеир, пынэ ла стежарул Паран, каре есте лынгэ пустиу.
7 І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, — воно тепер Кадеш, — і звоювали всю землю Амали́ка, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.
Апой с-ау ынторс, ау венит ла Ен-Мишпат, сау Кадес, ши ау бэтут пе амалечиць пе тот цинутул лор, ка ши пе амориць, каре локуяу ла Хацацон-Тамар.
8 І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, — тепер він Цоар, — і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім, —
Атунч ау ешит ымпэратул Содомей, ымпэратул Гоморей, ымпэратул Адмей, ымпэратул Цебоимулуй ши ымпэратул Белей, сау Цоарулуй, ши с-ау ашезат ын линие де бэтае ымпотрива лор, ын валя Сидим,
9 із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, — чотири царі проти п'ятьо́х.
ши ануме: ымпотрива луй Кедорлаомер, ымпэратул Еламулуй, ымпотрива луй Тидеал, ымпэратул Гоиймулуй, ымпотрива луй Амрафел, ымпэратул Шинеарулуй, ши ымпотрива луй Ариок, ымпэратул Еласарулуй; патру ымпэраць ымпотрива а чинч.
10 А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на го́ру.
Валя Сидим ера акоперитэ ку фынтынь де смоалэ. Ымпэратул Содомей ши ымпэратул Гоморей ау луат-о ла фугэ ши ау кэзут ын еле; чейлалць ау фуӂит спре мунте.
11 І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, — і пішли.
Бируиторий ау луат тоате богэцииле Содомей ши Гоморей ши тоате меринделе лор ши ау плекат.
12 І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, — бо пробува́в у Содомі, — і добро його та й пішли.
Ау луат ши пе Лот, фиул фрателуй луй Аврам, каре локуя ын Содома; ау луат ши авериле луй ши ау плекат.
13 І прийшов був недо́биток, та й розповів єврею Аврамові, — а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.
А венит унул каре скэпасе ши а дат де штире луй Аврам, Евреул; ачеста локуя лынгэ стежарий луй Мамре, Аморитул, фрателе луй Ешкол ши фрателе луй Анер, каре фэкусерэ легэтурэ де паче ку Аврам.
14 І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
Кум а аузит Аврам кэ фрателе сэу фусесе луат принс де рэзбой, а ынармат трей суте оптспрезече дин чей май витежь служиторь ай луй, нэскуць ын каса луй, ши а урмэрит пе ымпэраций ачея пынэ ла Дан.
15 І він поділився на гурти́ вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.
Шь-а ымпэрцит оамений ын май мулте чете, с-а арункат асупра лор ноаптя, й-а бэтут ши й-а урмэрит пынэ ла Хоба, каре есте ла стынга Дамаскулуй.
16 І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.
А адус ынапой тоате богэцииле; а луат ынапой ши пе фрателе сэу Лот, ку авериле луй, прекум ши пе фемей, ши нородул.
17 Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, — вона тепер долина Царська.
Дупэ че с-а ынторс Аврам де ла ынфрынӂеря луй Кедорлаомер ши а ымпэрацилор каре ерау ымпреунэ ку ел, ымпэратул Содомей й-а ешит ын ынтымпинаре ын валя Шаве, сау Валя Ымпэратулуй.
18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.
Мелхиседек, ымпэратул Салемулуй, а адус пыне ши вин – ел ера преот ал Думнезеулуй челуй Пряыналт.
19 І поблагословив він його та й промовив: „Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
Мелхиседек а бинекувынтат пе Аврам ши а зис: „Бинекувынтат сэ фие Аврам де Думнезеул чел Пряыналт, Зидиторул черулуй ши ал пэмынтулуй!
20 І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх“. І Аврам дав йому десятину зо всього.
Бинекувынтат сэ фие Думнезеул чел Пряыналт, каре а дат пе врэжмаший тэй ын мыниле тале!” Ши Аврам й-а дат зечуялэ дин тоате.
21 І сказав цар содомський Аврамові: „Дай мені людей, а маєток візьми собі“.
Ымпэратул Содомей а зис луй Аврам: „Дэ-мь оамений ши цине богэцииле пентру тине.”
22 Аврам же сказав цареві содомському: „Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі, —
Аврам а рэспунс ымпэратулуй Содомей: „Ридик мына спре Домнул Думнезеул чел Пряыналт, Зидиторул черулуй ши ал пэмынтулуй,
23 що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
ши жур кэ ну вой луа нимик дин тот че есте ал тэу, нич мэкар ун фир де ацэ, нич мэкар о куря де ынкэлцэминте, ка сэ ну зичь: ‘Ам ымбогэцит пе Аврам.’ Нимик пентру мине,
24 Я не хо́чу нічо́го, — даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, — частину свою вони візьмуть“.
афарэ де че ау мынкат флэкэий ши партя оаменилор каре ау мерс ку мине: Анер, Ешкол ши Мамре; ей пот сэ-шь я партя лор!”

< Буття 14 >