Буття 11
1 І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.
А беше на целој земљи један језик и једнаке речи.
2 І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
А кад отидоше од истока, нађоше равницу у земљи сенарској, и населише се онде.
3 І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
Па рекоше међу собом: Хајде да правимо плоче и да их у ватри печемо. И беху им опеке место камена и смола земљана место креча.
4 І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
После рекоше: Хајде да сазидамо град и кулу, којој ће врх бити до неба, да стечемо себи име, да се не бисмо расејали по земљи.
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
А Господ сиђе да види град и кулу, што зидаху синови човечији.
6 І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
И рече Господ: Гле, народ један, и један језик у свих, и то почеше радити, и неће им сметати ништа да не ураде шта су наумили.
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
Хајде да сиђемо, и да им пометемо језик, да не разумеју један другог шта говоре.
8 І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
Тако их Господ расу оданде по свој земљи, те не сазидаше града.
9 І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Зато се прозва Вавилон, јер онде помете Господ језик целе земље, и оданде их расу Господ по свој земљи.
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
Ово је племе Симово: беше Симу сто година, кад роди Арфаксада, друге године после потопа.
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
А родив Арфаксада поживе Сим пет стотина година, рађајући синове и кћери.
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
А Арфаксад поживе тридесет и пет година, и роди Салу;
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
А родив Салу поживе Арфаксад четири стотине и три године, рађајући синове и кћери.
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
А Сала поживе тридесет година, и роди Евера;
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
А родив Евера поживе Сала четири стотине и три године, рађајући синове и кћери.
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
А Евер поживе тридесет и четири године, и роди Фалека;
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
А родив Фалека поживе Евер четири стотине и тридесет година, рађајући синове и кћери.
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
А Фалек поживе тридесет година, и роди Рагава;
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
А родив Рагава поживе Фалек двеста и девет година, рађајући синове и кћери.
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
А Рагав поживе тридесет и две године, и роди Серуха;
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
А родив Серуха поживе Рагав двеста и седам година, рађајући синове и кћери.
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
А Серух поживе тридесет година, и роди Нахора;
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
А родив Нахора поживе Серух двеста година, рађајући синове и кћери.
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
А Нахор поживе двадесет и девет година, и роди Тару;
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
А родив Тару поживе Нахор сто и деветнаест година, рађајући синове и кћери.
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А Тара поживе седамдесет година, и роди Аврама, Нахора и Арана.
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
А ово је племе Тарино: Тара роди Аврама, Нахора и Арана; а Аран роди Лота.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
И умре Аран пре Таре оца свог на постојбини својој, у Уру халдејском.
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
И ожени се Аврам и Нахор, и жени Аврамовој беше име Сара а жени Нахоровој име Мелха, кћи Арама оца Мелхе и Јесхе.
30 А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.
А Сара беше нероткиња, и не имаше порода.
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
И узе Тара сина свог Аврама и Лота сина Ароновог, унука свог, и Сару снаху своју, жену Аврама сина свог; и пођоше заједно из Ура халдејског да иду у земљу хананску, и дођоше до Харана, и онде се настанише.
32 І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
И поживе Тара свега двеста и пет година; и умре Тара у Харану.
