< Буття 11 >
1 І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.
Og hele jorden hadde ett tungemål og ens tale.
2 І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
Og da de drog frem mot øst, fant de en slette i landet Sinear, og de bosatte sig der.
3 І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
Og de sa til hverandre: Kom, la oss gjøre teglsten og brenne dem vel! Og de brukte tegl istedenfor sten, og jordbek istedenfor kalk.
4 І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
Så sa de: Kom, la oss bygge oss en by med et tårn som når op til himmelen, og gjøre oss et navn, så vi ikke skal spres over hele jorden!
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
Da steg Herren ned for å se byen og tårnet som menneskenes barn hadde begynt å bygge.
6 І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Og Herren sa: Se, de er ett folk, og ett tungemål har de alle; dette er det første de tar sig fore, og nu vil intet være umulig for dem, hvad de så får i sinne å gjøre.
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
La oss da stige ned der og forvirre deres tungemål, så den ene ikke forstår den andres tungemål!
8 І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
Så spredte Herren dem derfra over hele jorden, og de holdt op med å bygge på byen.
9 І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Derfor kalte de den Babel; for der forvirret Herren hele jordens tungemål, og derfra spredte Herren dem ut over hele jorden.
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
Dette er historien om Sems ætt: Da Sem var hundre år gammel, fikk han sønnen Arpaksad to år efter vannflommen.
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
Og efterat Sem hadde fått Arpaksad, levde han ennu fem hundre år og fikk sønner og døtre.
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
Da Arpaksad var fem og tretti år gammel, fikk han sønnen Salah.
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
Og efterat Arpaksad hadde fått Salah, levde han ennu fire hundre og tre år og fikk sønner og døtre.
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
Da Salah var tretti år gammel, fikk han sønnen Eber.
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
Og efterat Salah hadde fått Eber, levde han ennu fire hundre og tre år og fikk sønner og døtre.
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
Da Eber var fire og tretti år gammel, fikk han sønnen Peleg.
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Og efterat Eber hadde fått Peleg, levde han ennu fire hundre og tretti år og fikk sønner og døtre.
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
Da Peleg var tretti år gammel, fikk han sønnen Re'u.
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
Og efterat Peleg hadde fått Re'u, levde han ennu to hundre og ni år og fikk sønner og døtre.
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
Da Re'u var to og tretti år gammel, fikk han sønnen Serug.
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
Og efterat Re'u hadde fått Serug, levde han ennu to hundre og syv år og fikk sønner og døtre.
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
Da Serug var tretti år gammel, fikk han sønnen Nakor.
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
Og efterat Serug hadde fått Nakor, levde han ennu to hundre år og fikk sønner og døtre.
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
Da Nakor var ni og tyve år gammel, fikk han sønnen Tarah.
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Og efterat Nakor hadde fått Tarah, levde han ennu hundre og nitten år og fikk sønner og døtre.
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
Da Tarah var sytti år gammel, fikk han sønnene Abram, Nakor og Haran.
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
Dette er historien om Tarah og hans ætt: Tarah fikk sønnene Abram, Nakor og Haran. Og Haran fikk sønnen Lot.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
Og Haran døde hos sin far Tarah i sitt fedreland, i Ur i Kaldea.
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
Og Abram og Nakor tok sig hustruer; Abrams hustru hette Sarai, og Nakors hustru hette Milka og var en datter av Haran, far til Milka og Jiska.
30 А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.
Og Sarai var ufruktbar, hun hadde ikke noget barn.
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
Og Tarah tok med sig Abram, sin sønn, og Lot, Harans sønn, sin sønnesønn, og Sarai, sin sønnekone, sin sønn Abrams hustru; og de drog ut sammen fra Ur i Kaldea for å reise til Kana'ans land, og de kom til Karan og bosatte sig der.
32 І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
Og Tarahs dager blev to hundre og fem år; så døde Tarah i Karan.