< До галатів 4 >
1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
Pravim torej: » Da se dedič, dokler je še otrok, nič ne razlikuje od služabnika, čeprav je gospodar vsega,
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
temveč je pod varuhi in vzgojitelji do časa, določenega od očeta.«
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
Točno tako smo bili mi, ko smo bili otroci, v suženjstvu pod prvinami sveta.
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
Toda ko je prišla polnost časa, je Bog poslal svojega Sina, rojenega iz ženske, postavljenega pod postavo,
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
da odkupi te, ki so bili pod postavo, da bi mi lahko prejeli posinovljenje.
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
In ker ste sinovi, je Bog v vaša srca poslal Duha svojega Sina, ki kliče: »Aba, Oče.«
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
Zatorej nisi več služabnik, temveč sin; če pa [si] sin, [si] potem po Kristusu Božji dedič.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
Vendar ste tedaj, ko niste poznali Boga, služili tem, ki po naravi niso bogovi.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Toda sedaj, potem ko ste spoznali Boga, ali bolje rečeno ste spoznani od Boga, kako se ponovno obračate k slabotnim in bednim prvinam, ki jim želite biti ponovno v suženjstvu?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
Obeležujete dneve in mesece in čase in leta.
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
Bojim se za vas, da nisem na vas zaman priložil truda.
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
Bratje, rotim vas, bodite kakor sem jaz; kajti jaz sem kakor ste vi; sploh me niste prizadeli.
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
Vi veste, kako sem vam na začetku oznanjal evangelij iz šibkosti mesa.
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
In moje preizkušnje, ki je bila v mojem mesu, niste niti prezirali niti zavrgli, temveč ste me sprejeli kot Božjega angela, celó kot Kristusa Jezusa.
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
Kje je potem blagoslovljenost, o kateri ste govorili? Kajti pričujem vam, da če bi bilo mogoče, bi si iztaknili lastne oči in mi jih dali.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
Sem torej postal vaš sovražnik, ker vam govorim resnico?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
Oni so vam goreče naklonjeni, toda ne pravilno; da, izključili bi vas, da bi jim vi bili goreče naklonjeni.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
Toda dobro je biti nenehno goreče naklonjen v dobri stvari in ne samo, kadar sem prisoten z vami.
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
Moji majhni otroki, zaradi katerih se mučim v ponovnem rojevanju, dokler ne bo v vas oblikovan Kristus,
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
sedaj želim biti prisoten z vami in spremeniti svoj glas; kajti stojim s pomislekom o vas.
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
Povejte mi vi, ki želite biti pod postavo, ali ne slišite postave?
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
Kajti pisano je, da je imel Abraham dva sinova, enega s sužnjico, drugega pa s svobodno.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
Toda ta, ki je bil iz sužnje, je bil rojen po mesu; toda tisti iz svobodne, je bil po obljubi.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
Katere stvari so prispodoba, kajti to sta dve zavezi; ena z gore Sinaj, ki povzroča suženjstvo, ki je Hagára.
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
Kajti ta Hagára je gora Sinaj v Arabiji in ustreza [prestolnici] Jeruzalem, ki je sedaj in je v suženjstvu s svojimi otroki.
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
Toda [prestolnica] Jeruzalem, ki je zgoraj, je svobodna, ki je mati nas vseh.
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
Kajti pisano je: ›Veseli se, ti jalova, ki ne rojevaš; izbruhni in zavpij, ti, ki nisi v porodnih mukah; kajti zapuščena ima mnogo več otrok kakor tista, ki ima soproga.‹
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
Torej smo mi, bratje, kot je bil Izak, otroci obljube.
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Toda kakor je takrat, kdor je bil rojen po mesu, preganjal tistega, ki je bil rojen po Duhu, točno tako je to sedaj.
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
Vendar kaj pravi pismo? ›Spôdi sužnjo in njenega sina, kajti sin sužnje ne bo dedič s sinom svobodne.‹
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
Zaradi tega, bratje, nismo otroci sužnje, temveč svobodne.