До галатів 4
1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
Hoću reći: sve dok je baštinik maloljetan, ništa se ne razlikuje od roba premda je gospodar svega:
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
pod skrbnicima je i upraviteljima sve do dana koji je odredio otac.
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
Tako i mi: dok bijasmo maloljetni, robovasmo počelima svijeta.
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
A kada dođe punina vremena, odasla Bog Sina svoga: od žene bi rođen, Zakonu podložan
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
da podložnike Zakona otkupi te primimo posinstvo.
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
A budući da ste sinovi, odasla Bog u srca vaša Duha Sina svoga koji kliče: “Abba! Oče!”
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
Tako više nisi rob nego sin; ako pak sin, onda i baštinik po Bogu.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
Onda dok još niste poznavali Boga, služili ste bogovima koji po naravi to nisu.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Ali sada kad ste spoznali Boga - zapravo, kad je Bog spoznao vas - kako se sad opet vraćate k nemoćnim i bijednim počelima i opet im, ponovno, hoćete robovati?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
Dane pomno opslužujete, i mjesece, i vremena, i godine!
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
Sve se bojim za vas! Da se možda nisam uzalud trudio oko vas!
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
Postanite, braćo, molim vas, kao ja jer i ja postadoh kao vi. Ničim me niste povrijedili.
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
Znate: prvi sam vam put za bolesti navješćivao evanđelje.
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
Svoju kušnju, moje tijelo, niste ni prezreli ni odbacili, nego ste me primili kao anđela Božjega, kao Krista Isusa.
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
Gdje je sada ono vaše blaženstvo? Svjedočim vam doista: kad bi bilo moguće, oči biste svoje bili iskopali i dali mi ih.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
Tako? Postadoh li vam neprijateljem propovijedajući vam istinu?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
Oni revnuju za vas, ne časno, nego - odvojiti vas hoće da onda vi za njih revnujete.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
Dobro je da se za vas revnuje u dobru uvijek, a ne samo kad sam nazočan kod vas,
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
dječice moja, koju ponovno u trudovima rađam dok se Krist ne oblikuje u vama.
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
Htio bih sada biti kod vas, pa i jezik promijeniti, jer ne znam što bih s vama.
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
Recite mi vi, koji želite biti pod Zakonom, zar ne čujete Zakona?
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
Ta pisano je da je Abraham imao dva sina, jednoga od ropkinje i jednoga od slobodne.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
Ali onaj od ropkinje rođen je po tijelu, a onaj od slobodne snagom obećanja.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
To je slika. Doista, te žene dva su Saveza: jedan s brda Sinaja, koji rađa za ropstvo - to je Hagara.
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
Jer Hagara znači brdo Sinaj u Arabiji i odgovara sadašnjem Jeruzalemu jer robuje zajedno sa svojom djecom.
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
Onaj pak Jeruzalem gore slobodan je; on je majka naša.
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
Pisano je doista: Kliči, nerotkinjo, koja ne rađaš, podvikuj od radosti, ti što ne znaš za trudove! Jer osamljena više djece ima negoli udana.
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
Vi ste, braćo, kao Izak, djeca obećanja.
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
I kao što je onda onaj po tijelu rođeni progonio onoga po duhu rođenoga, tako je i sada.
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
Nego, što veli Pismo? Otjeraj sluškinju i sina njezina jer sin sluškinje ne smije biti baštinik sa sinom slobodne.
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
Zato, braćo, nismo djeca ropkinje nego slobodne.
