До галатів 3
1 О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?
O nespametni Galati! kdo vas je obajal, da resnici ne verujete, kterim se je pred očmi Jezus Kristus opisal, med vami na križ razpet?
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
To samo hočem izvedeti od vas, jeli ste z deli postave duha prejeli ali s poslušanjem vere?
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом?
Tako ste nespametni? počenši z duhom sedaj z mesom dokončujete?
4 Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо!
Toliko ste zastonj pretrpeli? če bi bilo le tudi zastonj.
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
Kteri vam torej daje duha in dela moči v vas, jeli to dela z deli postave ali s poslušanjem vere?
6 Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“.
Kakor se veli: "Abraham je veroval Bogu in zaračunilo se mu je za pravico."
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові.
Znajte tedaj, da so tisti, kteri so iz vere, sinovi Abrahamovi.
8 І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“
Pismo pa naprej videvši, da z vero opravičuje pogane Bog, oznanilo je naprej Abrahamu: "V tebi se bodo blagoslovili vsi pogani."
9 Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом.
Tako se tisti, kteri so iz vere, blagoslavljajo z vernim Abrahamom.
10 А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано: , Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“
Kajti kterikoli so iz del postave, pod kletvijo so; kajti pisano je: Preklet vsak, kdor ne ostane v vsem, kar je pisano v knjigi postave, da naj storí.
11 А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“.
Da se pa v postavi nikdor ne opravičuje pred Bogom, očitno je, zakaj: "Pravični bo iz vere živel."
12 А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.
A postava ni iz vere, nego: "Človek, kteri je to storil, živel bo v tem."
13 Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
Kristus nas je odkupil iz kletve postave postavši za nas kletev, (kajti pisano je: "Preklet vsak, kdor visi na drevesu.")
14 щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою.
Da pride med pogane blagoslov Abrahamov v Kristusu Jezusu, da prejmemo obljubo duha po veri.
15 Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
Bratje, po človeku govorim: Nikdor človečje potrjene zaveze ne zameče ali jej kaj pridaja.
16 А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.
Abrahamu pa so se dale obljube in semenu njegovemu. Ne pravi: "In semenom," kakor za več njih, nego kakor za enega: "In semenu tvojemu," kteri je Kristus.
17 А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував.
To pa pravim: zaveze, ktero je najprej potrdil Bog na Kristusa, črez štiri sto in trideset let dana postava ne preklicuje, da se odpravi obljuba.
18 Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці.
Kajti če je iz postave dedščina, ni več iz obljube. Abrahamu je pa po obljubi podaril Bog.
19 Що ж Зако́н? Він був даний з причини пере́ступів, аж поки при́йде Насіння, якому обі́тниця да́на була́; він учинений був анголами рукою посере́дника.
Čemu torej postava? Za voljo prestopov se je pridodala, dokler ne pride seme, komur je obljuba dana, in naredili so jo angelji v roki posrednika.
20 Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один.
Ali posrednik ni enega, Bog pa je eden.
21 Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну!
Jeli je torej postava proti obljubam Božjim? Bog ne daj! kajti ko bi se dala postava, ktera bi bila mogoča oživiti, zares bi bila iz vere pravica.
22 Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.
Ali zaprlo je pismo vse pod greh, da bi se obljuba iz vere Jezusa Kristusa dala tem, kteri verujejo.
23 Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись.
Predno je pa vera prišla, varovali smo se pod postavo zaprti za vero, ktera se je imela razodeti.
24 Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
Tako je bila postava voditeljica naša do Kristusa, da se z vero opravičimo.
25 А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником.
A ko je vera prišla, več nismo pod voditeljico.
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
Kajti vsi ste sinovi Božji po veri v Kristusu Jezusu,
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися!
Kajti kterikoli ste se v Kristusa pokrstili, Kristusa ste oblekli.
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!
Ni tu Juda ne Grka; ni tu sužnja ne svobodnega; ni tu možkega ne ženske; kajti vi vsi ste eden v Kristusu Jezusu.
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці.
Če ste pa vi Kristusovi, tedaj ste Abrahamovo seme in po obljubi dediči.
