До галатів 3
1 О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?
O foolish Galatians, who hath bewitched you, that ye should not obey the truth, before whose eyes Jesus Christ hath been clearly set forth, crucified among you?
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
This only would I learn from you, Received ye the Spirit by the works of the law, or by the hearing of faith?
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом?
Are ye so foolish? having begun in the Spirit, are ye now made perfect by the flesh?
4 Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо!
Have ye suffered so many things in vain? if it is yet in vain.
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
He therefore that ministereth to you the Spirit, and worketh miracles among you, doeth he this by the works of the law, or by the hearing of faith?
6 Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“.
Even as Abraham believed God, and it was accounted to him for righteousness.
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові.
Know ye therefore that they who are of faith, the same are the children of Abraham.
8 І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“
And the scripture, foreseeing that God would justify the Gentiles through faith, preached before the gospel to Abraham, saying, In thee shall all nations be blessed.
9 Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом.
So then they who are of faith are blessed with faithful Abraham.
10 А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано: , Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“
For as many as are of the works of the law are under the curse: for it is written, Cursed is every one that continueth not in all things which are written in the book of the law to do them.
11 А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“.
But that no man is justified by the law in the sight of God, is evident: for, The just shall live by faith.
12 А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.
And the law is not of faith: but, The man that doeth them shall live by them.
13 Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
Christ hath redeemed us from the curse of the law, being made a curse for us: for it is written, Cursed is every one that hangeth on a tree:
14 щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою.
That the blessing of Abraham might come on the Gentiles through Jesus Christ; that we might receive the promise of the Spirit through faith.
15 Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
Brethren, I speak after the manner of men; Though it is but a man’s covenant, yet if it is confirmed, no man setteth it aside, or addeth to it.
16 А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.
Now to Abraham and his seed were the promises made. He saith not, And to seeds, as of many; but as of one, And to thy seed, which is Christ.
17 А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував.
And this I say, that the covenant, that was confirmed before by God in Christ, the law, which was four hundred and thirty years after, cannot set it aside, that it should make the promise of no effect.
18 Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці.
For if the inheritance is by the law, it is no more by promise: but God gave it to Abraham by promise.
19 Що ж Зако́н? Він був даний з причини пере́ступів, аж поки при́йде Насіння, якому обі́тниця да́на була́; він учинений був анголами рукою посере́дника.
What purpose then serveth the law? It was added because of transgressions, till the seed should come to whom the promise was made; and it was ordained by angels in the hand of a mediator.
20 Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один.
Now a mediator is not a mediator of one, but God is one.
21 Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну!
Is the law then against the promises of God? By no means: for if there had been a law given which could have given life, verily righteousness should have been by the law.
22 Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.
But the scripture hath concluded all under sin, that the promise by faith of Jesus Christ might be given to them that believe.
23 Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись.
But before faith came, we were kept under the law, shut up to the faith which should afterwards be revealed.
24 Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
Therefore the law was our schoolmaster to bring us to Christ, that we might be justified by faith.
25 А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником.
But after faith is come, we are no longer under a schoolmaster.
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
For ye are all children of God by faith in Christ Jesus.
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися!
For as many of you as have been baptized into Christ have put on Christ.
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!
There is neither Jew nor Greek, there is neither bond nor free, there is neither male nor female: for ye are all one in Christ Jesus.
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці.
And if ye are Christ’s, then are ye Abraham’s seed, and heirs according to the promise.
