До галатів 3
1 О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?
O thoughtless Galatians, who has bewitched you, before whose eyes Jesus Christ has been plainly set forth crucified?
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
This only I wish to learn of you: Did you receive the Spirit by works of law, or by the hearing of faith?
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом?
Are you so thoughtless? After having begun in Spirit, do you make an end in flesh?
4 Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо!
Have you suffered so many things in vain? if, indeed, it be in vain.
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
He that supplies to you the Spirit, and works mighty deeds among you, does he this by works of law or by the hearing of faith?
6 Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“.
even as Abraham believed God, and it was counted to him for righteousness.
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові.
Know, therefore, that those who are of faith are the sons of Abraham.
8 І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“
For the scripture, foreseeing that God would justify the Gentiles by faith, preached beforehand the gospel to Abraham, saying: In you shall all the nations be blessed.
9 Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом.
So, then, those who are of faith are blessed with faithful Abraham.
10 А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано: , Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“
For as many as are of the works of the law are under the curse: for it is written, Cursed is every one that does not continue in all things written in the book of the law to do them.
11 А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“.
But that no one is justified by law in the sight of God, is evident: for the just by faith shall live.
12 А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.
The law, indeed, is not of faith; but he that does these things shall live by them.
13 Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
Christ has bought us off from the curse of the law by becoming a curse for us: (for it is written, Cursed is every one that hangs on a tree: )
14 щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою.
in order that the blessing of Abraham may come upon the Gentiles in Christ Jesus, that we may receive the promise of the Spirit through the faith.
15 Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
Brethren, I speak of things common among men: No one sets a covenant aside, or enjoins any thing additional after it is confirmed, though it be a man’s covenant.
16 А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.
Now the promises were spoken to Abraham and to his offspring; he does not say: And to offsprings, as if he spoke of many; but as of one, And to your offspring, which is Christ.
17 А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував.
And this I affirm, that the covenant which had been before confirmed by God with respect to Christ, the law, which was four hundred and thirty years after, could not annul so as to make the promise of no effect.
18 Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці.
For if the inheritance be by law, it is no longer by promise: but God bestowed it on Abraham by promise.
19 Що ж Зако́н? Він був даний з причини пере́ступів, аж поки при́йде Насіння, якому обі́тниця да́на була́; він учинений був анголами рукою посере́дника.
What, then, was the purpose of the law? It was added on account of transgressions, (till the offspring should come, to whom the promise was made, ) having been appointed through the service of angels, in the hand of a mediator.
20 Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один.
Now, a mediator for one is impossible; but God is one.
21 Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну!
Is the law, then, against the promises of God? It can not be. For if a law had been given which could have given life, surely righteousness would have been by law.
22 Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.
But the scripture has shut up all under sin, that the promise by faith in Christ Jesus may be given to those who believe.
23 Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись.
But before the faith came, we were kept under law, being shut up to the faith which was to be revealed.
24 Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
So, then, the law was our pedagogue that led us to Christ, that we might be justified by faith.
25 А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником.
But since the faith has come, we are no longer under a pedagogue:
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
for you are all the sons of God, by faith in Christ Jesus:
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися!
for as many of you as have been immersed into Christ, have put on Christ.
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!
There is neither Jew nor Greek, there is neither bondman nor freeman, there is neither male nor female: for you are all one in Christ Jesus.
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці.
And if you are Christ’s, then you are Abraham’s posterity, and heirs according to the promise.
