< До галатів 1 >
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Paul, an apostle sent not from men nor by any man, but by Jesus Christ and by God the Father who raised him from the dead;
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
with all the brothers who are with me. To the churches of Galatia greeting.
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Grace be to you, and peace from God our Father and our Lord Jesus Christ,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn )
who gave himself for our sins, that he might deliver us from this present evil age in accordance with the will of our God and Father, (aiōn )
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! (aiōn )
to whom be glory forever and ever. Amen. (aiōn )
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
I am amazed that you are so soon shifting your ground, and deserting him who called you by the grace of Christ,
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
for another gospel, which indeed is not another; only there are certain individuals who are troubling you, and desiring to pervert the gospel of Christ.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
But even though I myself or an angel from heaven were to preach any gospel other than that which I did preach to you, let him be accursed.
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
I have said it before, and I now repeat it, if any one is preaching a gospel to you other than that which you have received, let him be accursed.
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
Think you that I am now trying to conciliate men or God? Or am I "seeking to please men"? If I were still seeking to please men, I should not be a slave of Christ.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
For I would have you know, brothers, that the gospel I preach is not man-made;
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
for neither did I myself receive it from man, nor by man was I taught it, but by a revelation an apocalypse of Jesus Christ.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
For you have heard of my former conduct in Judaism, how furiously I used to persecute the church of God, and how I kept seeking to root it out;
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
and how in my zeal for Judaism I outstripped many of my own age and nation, in my special zeal for the traditions of my forefathers.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
But when God who had set me apart from my very birth,
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
and had called me by his grace, was pleased to reveal his Son in me, so that I might preach his gospel among the Gentiles, without consulting a human being,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
or even going up to Jerusalem to see those who had been apostles before me, I went off at once to Arabia, and on my return came back to Damascus.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Then three years later I went up to Jerusalem to get acquainted with Peter, and spent two weeks with him.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
I saw no other apostle except James, the Lord’s brother.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
(In what I am now writing, I call God to witness that I am telling the truth.)
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Then I went into the districts of Syria and Cilicia.
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
But to the churches of Christ in Judea I was personally unknown;
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
only they used to hear it said, "He who was once persecuting us is now preaching the gospel of the very faith which he once tried to ruin."
24 І сла́вили Бога вони через мене!
And they were giving glory to God on my account.