До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Paul, an apostle—not from men, nor through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead—
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
and all the brothers who are with me, to the assemblies of Galatia:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Grace to you and peace from God the Father and our Lord Jesus Christ,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
who gave himself for our sins, that he might deliver us out of this present evil age (aiōn g165), according to the will of our God and Father—
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
I marvel that you are so quickly deserting him who called you in the grace of Christ to a different “good news”,
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
but there is not another “good news.” Only there are some who trouble you and want to pervert the Good News of Christ.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
But even though we, or an angel from heaven, should preach to you any “good news” other than that which we preached to you, let him be cursed.
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
As we have said before, so I now say again: if any man preaches to you any “good news” other than that which you received, let him be cursed.
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
For am I now seeking the favor of men, or of God? Or am I striving to please men? For if I were still pleasing men, I would not be a servant of Christ.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
But I make known to you, brothers, concerning the Good News which was preached by me, that it is not according to man.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
For I did not receive it from man, nor was I taught it, but it came to me through revelation of Jesus Christ.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
For you have heard of my way of living in time past in the Jews’ religion, how that beyond measure I persecuted the assembly of God and ravaged it.
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
I advanced in the Jews’ religion beyond many of my own age among my countrymen, being more exceedingly zealous for the traditions of my fathers.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
But when it was the good pleasure of God, who separated me from my mother’s womb and called me through his grace,
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
to reveal his Son in me, that I might preach him among the Gentiles, I did not immediately confer with flesh and blood,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
nor did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went away into Arabia. Then I returned to Damascus.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Then after three years I went up to Jerusalem to visit Peter, and stayed with him fifteen days.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
But of the other apostles I saw no one except James, the Lord’s brother.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
Now about the things which I write to you, behold, before God, I am not lying.
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Then I came to the regions of Syria and Cilicia.
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
I was still unknown by face to the assemblies of Judea which were in Christ,
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
but they only heard, “He who once persecuted us now preaches the faith that he once tried to destroy.”
24 І сла́вили Бога вони через мене!
So they glorified God in me.
