Ездра 9
1 А як скінчи́лося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: „Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділи́лися від народів цих країв з їхніми гидо́тами, від ханане́ян, періззе́ян, євусе́ян, аммоне́ян, моаві́тян, єги́птян та аморе́ян,
Pea ʻi he fai ʻo ʻosi ʻae ngaahi meʻa ni, naʻe haʻu ai ʻae ngaahi houʻeiki kiate au, ʻo pehē, ʻOku teʻeki vahevahe ʻakinautolu ʻe he kakai ʻo ʻIsileli, mo e kau taulaʻeiki, mo e kau Livai, mei he kakai ʻoe ngaahi fonua, ʻi he fai ʻo fakatatau ki heʻenau ngaahi angakovi, ʻio, ʻoe kakai Kēnani, mo e kakai Heti, mo e kakai Pelesi, mo e kakai Sepusi, mo e kakai ʻAmoni, mo e kakai ʻAmoli.
2 бо побрали з їхніх дочо́к собі та своїм сина́м, змішалося святе насіння з наро́дами цих країв, а рука зве́рхників та предста́вників була́ перша в цьому спроневі́ренні“.
He kuo nau ʻomi honau ngaahi ʻofefine moʻonautolu, pea mo honau ngaahi foha: ko ia kuo fakafehakoʻaki ʻakinautolu ʻe he hako māʻoniʻoni mo e kakai ʻoe ngaahi fonua ko ia: ʻio, kuo kau lahi ʻae nima ʻoe houʻeiki mo e ngaahi pule ʻi he meʻa hala ni.
3 А коли я почув це слово, то розде́р я одежу свою та плаща́ свого, і рвав воло́сся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпі́лий...
Pea ʻi heʻeku fanongo ki he meʻa ni, naʻaku hae hoku kofu mo hoku pulupulu, peau fusi hoku ngaahi fulufuluʻi ʻulu mei hoku ʻulu, pea mo ʻeku kava, peau nofo ki lalo ʻo tāfuʻua.
4 І зібра́лися до ме́не всі тремтя́чі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневі́рення пове́рненців, а я сидів остовпі́лий аж до жертви вечірньої.
Pea naʻe kātoa kiate au ʻakinautolu taki taha kotoa pē naʻe tetetete ki he ngaahi folofola ʻae ʻOtua ʻo ʻIsileli, ko e meʻa ʻi he talangataʻa ʻokinautolu naʻe fetuku fakapōpula: peau nofo tāfuʻua pe ʻo aʻu ki he feilaulau fakaefiafi.
5 А за вечірньої жертви встав я з упоко́рення свого, і, роздерши шату свою та плаща́ свого, упав я на коліна свої, і простягну́в ру́ки свої до Господа, Бога мого...
Pea ʻi he feilaulau fakaefiafi ne u tuʻu hake mei heʻeku māfasia; peau hae hoku kofu mo hoku pulupulu, peau tūʻulutui ʻi hoku tui, peau mafao atu hoku nima kia Sihova ko hoku ʻOtua,
6 І сказав я: „Боже мій, соро́млюся я та стидаюся підне́сти, Боже мій, обличчя своє до Те́бе, бо беззако́ння наші помно́жилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!
Pea naʻaku pehē, “ʻE hoku ʻOtua, ʻoku ou mā pea kula hoku mata ke hiki hake hoku mata kiate koe, ʻe hoku ʻOtua: he kuo tupu ʻo lahi hake ʻemau ngaahi hia ʻi ʻolunga ki homau ʻulu, pea ko ʻemau fai hala kuo tupu hake ki he ngaahi langi.
7 Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззако́ння були́ ві́ддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих краї́в на меча́, на поло́н, і на грабі́ж, і на посоро́млення обличчя, як цього дня.
Talu mei he ngaahi ʻaho ʻo ʻemau ngaahi tamai kuo mau moʻua ʻi he hala lahi ʻo aʻu ki he ʻaho ni; pea ko e meʻa ʻi heʻemau ngaahi hia, naʻe tukuange ai ʻakimautolu, mo homau ngaahi tuʻi, mo homau ngaahi taulaʻeiki, ki he nima ʻoe ngaahi tuʻi ʻoe ngaahi fonua, ki he heletā, pea ki he pōpula, pea ki he maumau, pea ki he puputuʻu ʻoe mata, ʻo hangē ʻi he ʻaho ni.
8 А тепер на малу́ хвилю ста́лася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоста́вити нам оста́нок, і дати нам затверди́тися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!
Pea ko eni kuo fakahā ʻae ʻofa kiate kimautolu ʻi he kuonga siʻi meia Sihova ko homau ʻOtua, ke tuku kiate kimautolu ha toenga [kakai], ke hoa, pea ke tuku kiate kimautolu ʻae faʻo ʻi hono potu māʻoniʻoni, koeʻuhi ke fakamaama homau mata ʻe homau ʻOtua, pea foaki kiate kimautolu ʻae fakaakeake siʻi ʻi homau nofo pōpula.
9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед пе́рськими царями, щоб дати нам ожити, щоб підне́сти дім нашого Бога й щоб відбудува́ти руїни його, та щоб дати нам за́хист в Юдеї та в Єрусалимі.
He ko e kau tangata hopoate ʻakimautolu; ka naʻe ʻikai liʻaki ʻakimautolu ʻe homau ʻOtua ʻi heʻemau nofo pōpula, ka kuo fakahoko ʻae ʻofa kiate kimautolu ʻi he ʻao ʻoe ngaahi tuʻi ʻo Peasia, ke tuku kiate kimautolu ʻae fakaakeake, ke fokotuʻu ʻae fale ʻo homau ʻOtua, pea ke fakafoʻou hono ngaahi potu maumau pea ke foaki kiate kimautolu ʻae ʻā maka ʻi Siuta pea ʻi Selūsalema.
10 А тепер що ска́жемо, Боже наш, по цьо́му? Бо ми поки́нули заповіді Твої,
Pea ko eni, ʻE homau ʻOtua, ko e hā te mau lea [ʻaki ]hili ʻae meʻa ni kotoa pē? He kuo mau liʻaki hoʻo ngaahi fekau,
11 які Ти наказа́в через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість наро́ду цих країв, через їхні гидо́ти, що напо́внили його від кра́ю до кра́ю своєю нечи́стістю.
ʻAia naʻa ke fekau ʻi hoʻo kau tamaioʻeiki ko e kau palōfita, ʻo pehē, Ko e fonua ʻoku mou ʻalu ke maʻu, ko e fonua taʻemaʻa ia ʻi he ngaahi angaʻuli ʻoe kakai ʻoe ngaahi fonua, mo ʻenau ngaahi angakovi, ʻaia kuo nau fakafonu ʻaki ia mei hono potu ʻe taha ki hono potu ʻe taha ʻi heʻenau anga taʻemaʻa;
12 А тепер дочо́к своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочо́к не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та спожива́ли добро цієї землі, і віддали́ на спа́док вашим синам аж навіки.
Pea ko eni, ʻoua naʻa mou foaki homou ngaahi ʻofefine ki honau ngaahi foha, pea ʻoua naʻa mou toʻo honau ngaahi ʻofefine mo homou ngaahi foha, pea ʻoua naʻa mou kumi ki heʻenau melino pe ki heʻenau koloa ʻo taʻengata: koeʻuhi ke mou mālohi, pea kai ʻae lelei ʻoe fonua, pea tuku ia ko e ʻapi tofiʻa ki hoʻomou fānau ke taʻengata.
13 А по то́му всьому, що прийшло на нас за наші злі чи́ни та за нашу велику провину, — бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха́ нашого, і дав нам таку рештку, —
Pea hili ʻae meʻa kotoa pē kuo tō kiate kimautolu ʻi heʻemau ngaahi ngāue kovi, pea ʻi heʻemau hala lahi, he ko koe ko homau ʻOtua kuo siʻi hifo hao tautea ʻakimautolu kae lahi ʻemau ngaahi hia, pea kuo ke tuku kiate kimautolu ʻae ngaahi fakamoʻui pehē ni;
14 чи зно́ву ми лама́тимемо заповіді Твої, і бу́демо посвоя́чуватися з оцими мерзо́тними наро́дами? Чи ж Ти не розгні́ваєшся на нас аж до ви́гублення нас, так що ніхто не позоста́вси б і не врятува́вся?
He te mau toe liʻaki hoʻo ngaahi fekau, pea hoko ʻo fakataha ʻakimautolu mo e kakai ʻoe ngaahi angakovi ni? Pea ʻikai te ke houhau ai kiate kimautolu ke ʻoua ke fakaʻauha ʻakimautolu, pea ʻe ʻikai ha niʻihi ʻe toe, pe ha meʻa ke hao ai?
15 Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позоста́лися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не всто́яти нам за це перед лицем Твоїм!“
ʻE Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ʻoku ke māʻoniʻoni koe: he ʻoku mau kei nofo hao pe, ʻo hangē ko e ʻaho ni: vakai, ʻoku mau ʻi ho ʻao ʻi heʻemau ngaahi angahala: he ʻoku ʻikai te mau faʻa tuʻu ʻi ho ʻao koeʻuhi ko e meʻa ni.”
