Ездра 9
1 А як скінчи́лося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: „Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділи́лися від народів цих країв з їхніми гидо́тами, від ханане́ян, періззе́ян, євусе́ян, аммоне́ян, моаві́тян, єги́птян та аморе́ян,
Hicheho jousehi akitoh chaisoh kei phat’in Juda lamkai hochu kakomah ahungun, hiti hin asei taovin ahi: “Israel mipi ho chuleh thempu holeh Levite phabep ho jeng jong hiche gamsunga cheng mipiho a konin athongdoh joupouvin ahi. Amahon Canan mite, Hit mite, Periz mite, Jebus mite, Ammon mite, Moab mite, Egypt mite leh Amor mite chonna kidah umtah ho abol taovin ahi.
2 бо побрали з їхніх дочо́к собі та своїм сина́м, змішалося святе насіння з наро́дами цих країв, а рука зве́рхників та предста́вників була́ перша в цьому спроневі́ренні“.
Ajeh chu Israel miten hiche mite numei hochu akichenpiu vin chuleh amahoa kon hin achate diuvin ji apui peh un ahi. Hijeh chun hiche kichenna a kilah toh'in namtheng hi asuboh tan ahi. Hiche chungchonna akhoh cheh khat chu lamkai holeh vaihom ho jengin jong hiche thildihlou tah kibol hi alamkai taovin ahi,” atiuvin ahi.
3 А коли я почув це слово, то розде́р я одежу свою та плаща́ свого, і рвав воло́сся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпі́лий...
Hiche thuhi kajahdoh phat’in, kasangkhol kaponsil kabottel jengin, kalujang’a kon’in kasam katan lhan kabengmul jong kabotchaiyin, lungthim tongkhatah in katou lhajeng tan ahi.
4 І зібра́лися до ме́не всі тремтя́чі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневі́рення пове́рненців, а я сидів остовпі́лий аж до жертви вечірньої.
Sohchang’a hung kile hon hitobang thil dihloutah pihi ahin tohdoh jeng phat’un, Israel Pathen thusei kichatna neiho chengchu ahungun, eihung toupi taovin ahi. Hiti chun keima jong nilhah teng kilhaina phat ahunglhun tokahsen lungthim natah in thipbeh in katou jingin ahi.
5 А за вечірньої жертви встав я з упоко́рення свого, і, роздерши шату свою та плаща́ свого, упав я на коліна свої, і простягну́в ру́ки свої до Господа, Бога мого...
Kilhaina phat ahung lhunphat in von kibottel pumleh lungkham puma katouna a konin kahung dingdoh jengin, kadilsun ka Pathen langa chun kakhut kadom sangin,
6 І сказав я: „Боже мій, соро́млюся я та стидаюся підне́сти, Боже мій, обличчя своє до Те́бе, бо беззако́ння наші помно́жилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!
Keima kataovin, “O ka Pathen keima jachat nan kadimtai, namai lang hin ngat ding jong kajah achatai. Ajeh chu kachonset naohi kaluchangu sangin asang jotai chuleh kathepmo naohin van ahin phatai.
7 Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззако́ння були́ ві́ддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих краї́в на меча́, на поло́н, і на грабі́ж, і на посоро́млення обличчя, як цього дня.
Kapu appa teuva pat’in tuni changeijin hiche chonsetna hin kaki phumlut jengun ahi. Hiche jeh chun keiho kahiuvin, kaleng teu ahin, chuleh kathemputeu ahin hiche gamsunga hou neilou te lengho thaneina a kalhalut ji taovin ahi. Hitia chu eina thagam jiuva, gal hinga eina mat jiuva, eichom gam jiuva tunia kadin mun banguva hi jumle jachat thoh'a kaum jitan ahi.
8 А тепер на малу́ хвилю ста́лася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоста́вити нам оста́нок, і дати нам затверди́тися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!
Tuhin phat chomkhat sunghin khotona kachangun, ajeh chu Pakai ka Pathenun mi phabep khat eihinghoi sah taovin ahi. Aman hiche muntheng ahin eivengbit’un ahi. Hitihin Pathen in eihin mit hadohsah un, kasoh channauva kon hin phat chomkhat hi hailhung jouna eihin musah taovin ahi.
9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед пе́рськими царями, щоб дати нам ожити, щоб підне́сти дім нашого Бога й щоб відбудува́ти руїни його, та щоб дати нам за́хист в Юдеї та в Єрусалимі.
Ajeh chu keiho sohchang kana hiuvin, ka Pathenun amingailutna akhonna beichun hiche kasoh channaova konhin eidalha den pouvin ahi. Hiche jeh chun, Persia lengpa chu khotona neitah in kachung’uvah na atohsah in ahi. Aman eihin kiledoh sah un ka Pathennu Houin hi eisem phat sah un, amangthahsa chu eisemphat sah taovin ahi. Aman Judah leh Jerusalem’ah lung mongin eichensah taovin ahi,” ati.
10 А тепер що ска́жемо, Боже наш, по цьо́му? Бо ми поки́нули заповіді Твої,
Chuleh tun, “Vo ka Pathennu hichan neiphahsah jouvu nungsang’a hi epi kaseithei nahlai diuham? Ven avelin keihon nathupeh chu kapaidoh taovin ahi.
11 які Ти наказа́в через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість наро́ду цих країв, через їхні гидо́ти, що напо́внили його від кра́ю до кра́ю своєю нечи́стістю.
Nasohte themgao hochun gihna thucheng hitihin eina seipeh un ahi, “Nanghon nachenpha nao gamsung hi, asunga ana cheng hon kidah umtah le thet umtah jeng chonna hoa apumpia ana suhboh sao ahi. Agam hi among langkhatna pat among langkhat geija thenlou na a dimset ahi,” atiuvin ahi.
12 А тепер дочо́к своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочо́к не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та спожива́ли добро цієї землі, і віддали́ на спа́док вашим синам аж навіки.
“Achateu chu nachanu teutoh kichensah hih un! Achanu teujong nachapateu jidingin pui-peh hih un. Hiche gam mite khantouna diuleh alungmonna diuvin jong tilkhou hih uvin. Nanghon hiche thuhil hi najui uleh nahung hatdoh diu chuleh hiche gam’in ahin sepdoh gapha hochu naphat chompi diu ahi,” ati
13 А по то́му всьому, що прийшло на нас за наші злі чи́ни та за нашу велику провину, — бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха́ нашого, і дав нам таку рештку, —
“Tun keihohi kachonsetnao leh kabolkhel naojeh a gotna chang kahiuvin ahi. Ahinlah kachonset jeh uva kachan diuva lom sanga nemjon gotna neipeuvin, ka Pathennu nangman miphabep pihi eighing hoijun neihin kiledoh sah kit taovin ahi.
14 чи зно́ву ми лама́тимемо заповіді Твої, і бу́демо посвоя́чуватися з оцими мерзо́тними наро́дами? Чи ж Ти не розгні́ваєшся на нас аж до ви́гублення нас, так що ніхто не позоста́вси б і не врятува́вся?
Ahinlah tujengin jong keihon nathupeh hi kasukeh kit taovin, kidah umtah'a hinkho mang hotoh kichentona kanei taovin ahi. Ven nalunghan nahin eisuhmang uva khat jengcha jong hinghoi louhella neisuh gam jeng thei diudol ahi.
15 Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позоста́лися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не всто́яти нам за це перед лицем Твоїм!“
Oh Israel Pakai Pathen, nanghi mi kitah nahi. Na-ang sung’ah kathemmo nao pumin kahunglut ui, hiche themmona jeh a hi keiho koimacha jong na angsunga hunglut ngamlou kahiu ahitai,” ati.
