Ездра 8

1 А оце го́лови їхніх батьків та їх родові́д, що пішли зо мною, за царю́вання царя Артаксе́ркса, з Вавилону:

Og disse ere Øversterne for deres Fædrenehuse og deres Slægt, de som droge op med mig under Kong Artakserkses's Regering, fra Babel:

2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.

Af Pinehas's Børn, Gersom; af Ithamars Børn, Daniel; af Davids Børn, Hattus;

3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н.

af Sekanias Børn, af Pareos's Børn, Sakaria og med ham hans Slægt hundrede og halvtredsindstyve Mandspersoner;

4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин.

af Pahath-Moabs Børn, Elioenaj, Serakias Søn, og med ham to Hundrede Mandspersoner;

5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.

af Sekanias Børn, Jehasiels Søn, og med ham tre Hundrede Mandspersoner;

6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин.

af Adins Børn, Ebed, Jonathans Søn, og med ham halvtredsindstyve Mandspersoner;

7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин.

og af Elams Børn, Jesaja, Athalias Søn, og med ham halvfjerdsindstyve Mandspersoner;

8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин.

og af Sefatjas Børn, Sebadja, Mikaels Søn, og med ham firsindstyve Mandspersoner;

9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.

af Joabs Børn, Obadja, Jehiels Søn, og med ham to Hundrede og atten Mandspersoner;

10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин.

af Selomiths Børn, Josifjas Søn, og med ham hundrede og tresindstyve Mandspersoner;

11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.

og af Bebajs Børn, Sakaria, Bebajs Søn, og med ham otte og tyve Mandspersoner;

12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.

og af Asgads Børn, Johanan, Hakkatans Søn, og med ham hundrede og ti Mandspersoner;

13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин.

og af Adonikams Børn vare nogle senere, og deres Navne vare disse: Elifelet, Jeiel og Semaja, og med dem tresindstyve Mandspersoner;

14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин.

og af Bigevajs Børn, Uthaj og Sabbud, og med dem halvfjerdsindstyve Mandspersoner.

15 І зібрав я їх до рі́чки, що впадає до Агави, і ми таборува́ли там три дні. І перегля́нув я народ та священиків, і не знайшов там ніко́го з Левієвих синів.

Og jeg samlede dem ved Floden, som løber til Ahava, og der lejrede vi os tre Dage; og der jeg gav Agt paa Folket og paa Præsterne, da fandt jeg ingen af Levis Børn der.

16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.

Da sendte jeg Elieser, Ariel, Semaja og Elnathan og Jarib og Elnathan og Nathan og Sakaria og Messullam, de Øverste, og Jojarib og Elnathan, som vare forstandige Mænd,

17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога.

og jeg sendte dem til Iddo, som var den Øverste i det Sted Kasfia; og jeg lagde Ordene i deres Mund, som de skulde tale med Iddo, Ahio og de livegne i det Sted Kasfia, for at bringe os Tjenere til vor Guds Hus.

18 I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять,

Og de bragte os, efterdi vor Guds gode Haand var over os, en forstandig Mand af Mahelis Børn, som nedstammede fra Levi, Israels Søn, nemlig Serebia og hans Sønner og hans Brødre, atten Mænd.

19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять,

Og Hasabia og tillige med ham Jesaja, af Meraris Børn, hans Brødre og deres Sønner, tyve Mænd.

20 а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно.

Og af de livegne, som David og Fyrsterne gav til Leviternes Tjeneste, to Hundrede og tyve livegne; alle disse vare nævnede ved Navn.

21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

Og jeg lod der udraabe en Faste ved den Flod Ahava for at ydmyge os for vor Guds Ansigt for at bede ham om en lykkelig Rejse for os og vore smaa Børn og alt vort Gods.

22 бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“

Thi jeg skammede mig ved at begære Krigsmagt og Ryttere af Kongen til at hjælpe os imod Fjenden paa Vejen; thi saaledes havde vi sagt til Kongen: Vor Guds Haand er over alle dem, som søge ham, til det gode, og hans Styrke og hans Vrede er over alle dem, som forlade ham.

23 І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе.

Saa fastede vi og bade til vor Gud derom, og han bønhørte os.

24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними.

Og jeg udskilte tolv af Præsternes Øverster, nemlig Serebia, Hasabia og med dem ti af deres Brødre,

25 І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там.

og jeg tilvejede dem Sølvet og Guldet og Karrene, som vare en Gave til vor Guds Hus, som Kongen og hans Raadsherrer og hans Fyrster og al Israel, som fandtes, havde givet.

26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,

Og jeg tilvejede dem i deres Haand seks Hundrede og halvtredsindstyve Centner Sølv og Sølvkar til hundrede Centner, Guld til hundrede Centner

27 а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.

og tyve Guldbægere til tusinde Drakmer og to Kar af godt skinnende Kobber, kostelige som Guld.

28 І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.

Og jeg sagde til dem: I ere Herren hellige, og Karrene ere hellige, og Sølvet og Guldet er en frivillig Gave til Herren, eders Fædres Gud.

29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“.

Værer aarvaagne og bevarer det, indtil I veje det ud for Præsternes og Leviternes Øverster og Øversterne for Fædrenehusene iblandt Israel i Jerusalem, i Herrens Hus's Kamre.

30 І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога.

Da toge Præsterne og Leviterne imod samme Sølv og Guld og Kar efter Vægt for at føre det til Jerusalem, til vor Guds Hus.

31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника́ на дорозі.

Og vi rejste fra Ahavas Flod paa den tolvte Dag i den første Maaned for at drage til Jerusalem, og vor Guds Haand var over os og friede os for Fjendens Haand og dens, som lurede ved Vejen.

32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.

Og vi kom til Jerusalem, og vi bleve der tre Dage.

33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, —

Men paa den fjerde Dag blev Sølvet og Guldet og Karrene i vor Guds Hus tilvejet Meremoth, Præsten Urias Søn, og med ham var Eleasar, Pinehas's Søn, og med dem vare Leviterne Josabad, Jesuas Søn, og Noadja, Binnuis Søn,

34 за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага.

efter Tal, efter Vægten paa det alt sammen; og hele Vægten blev samme Tid opskreven.

35 Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа.

Og de Folk, som havde været bortførte, de, som vare komne fra Fangenskabet, ofrede Israels Gud Brændofre, tolv Okser for al Israel, seks og halvfemsindstyve Vædre, syv og halvfjerdsindstyve Lam, tolv Bukke til Syndofre, alt sammen til Brændoffer for Herren.

36 І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім.

Og de overgave Kongens Statholdere og Landshøvdingene paa denne Side Floden Kongens Love, og de hjalp højlig Folket og Guds Hus.