< Ездра 8 >
1 А оце го́лови їхніх батьків та їх родові́д, що пішли зо мною, за царю́вання царя Артаксе́ркса, з Вавилону:
А ето началниците на бащините им домове, ето и родословието, на ония, които възлязоха с мене от Вавилон в царуването на цар Артаксеркса.
2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.
От Финеесовите потомци, Гирсон; от Итамаровите потомци, Даниил; от Давидовите потомци, Хатус.
3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н.
От потомците на Сехания, из Фаросовите потомци, Захария, и с него се преброиха по родословието на мъжките сто и петдесет души.
4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин.
От Фаат-моавовите потомци, Зараиевият син Елиоинай, и с него двеста души от мъжки пол.
5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.
От Сеханиевите потомци, Яазииловият син, и с него триста души от мъжки пол.
6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин.
От Адиновите потомци, Ионатановият син Евед, и с него петдесет души от мъжки пол.
7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин.
От Еламовите потомци, Готолиевият син Исаия, и с него седемдесет души от мъжки пол.
8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин.
От Сефатиевите потомци, Михаиловият син Зевадия, и с него осемдесет души от мъжки пол.
9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.
От Иоавовите потомци, Ехииловият син Авдия, и с него двеста и осемдесет души от мъжки пол.
10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин.
От Селомитовите потомци, Иосифиевият син, и с него сто и шестдесет души от мъжки пол.
11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.
От Винаевите потомци, Захария Виваевият син, и с него двадесет и осем души от мъжки пол.
12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.
От Азгадовите потомци, Иоанан Акатановият син, и с него сто и десет души от мъжки пол
13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин.
От послешните, Адоникамовите потомци, следните, чиито имена са: Елифалет, Еиил и Семаия, и с тях седемдесет души от мъжки пол.
14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин.
А от Вагуевите потомци, Утай и Завуд, и с тях седемдесет души от мъжки пол.
15 І зібрав я їх до рі́чки, що впадає до Агави, і ми таборува́ли там три дні. І перегля́нув я народ та священиків, і не знайшов там ніко́го з Левієвих синів.
Тия събрах при реката, която тече към Аава, и там се разположихме в стан три дни; а като прегледах людете и свещениците, не намерих там ни един от потомците на Левия.
16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.
Тогава пратих за по-видните човеци Елиезера, Ариила, Семаия, Елнатана, Ярива, Елнатана, Натана, Захария и Месулама, и за благоразумните мъже Иоярива и Елнатана,
17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога.
и дадоха им поръчка до началника на мястото Касифия, Идо; и казах им какво да казват на Идо и на братята му нетинимите на мястото Касифия, да ни изпратят служители за дома на нашия Бог.
18 I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять,
И понеже добрата ръка на нашия Бог беше над нас, те ни доведоха един разумен човек от потомците на Маалия, син на Левия, син на Израиля; също и Саравия със синовете му и братята му, осемнадесет души;
19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять,
и Асавия, и с него Исаия от Марариевите потомци, братята му и синовете им, двадесет души;
20 а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно.
и от нетинимите, които Давид и първенците бяха определили за прислуга на левитите, двеста и двадесет нетиними. Всички тия бяха споменати по име.
21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,
Тогава прогласих пост там при реката Аава, за да се смирим пред нашия Бог, и да просим от Него добър път за нас, за чадата ни, и за всичкия ни имот.
22 бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“
Защото ме беше срам да поискам от царя войници и конници, за да ни помогнат против неприятели по пътя; понеже бяхме говорили на царя казвайки: Ръката на нашия Бог е за добро над всички, които Го търсят, а силата Му и гневът Му са против всички, които Го оставят.
23 І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе.
Постихме, прочее, и молихме се на нашия Бог за това, и Той ни послуша.
24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними.
Тогава отделиха дванадесет от главните свещеници - Саравия, Асавия, и с тях десет от братята им
25 І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там.
и претеглих им среброто, златото и вещите, които царят, съветниците му и първенците му, и целият Израил, който се намираше там, бяха дали в принос за дома на нашия Бог;
26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,
претеглих, прочее, в ръката им шестстотин и петдесет таланти сребро, сто таланта сребърни вещи, сто таланта злато,
27 а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.
двадесет златни паници, хиляда драхми на тегло, и два съда от добра лъскава мед, скъпоценни като злато.
28 І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.
И рекох им: Вие сте свети Господу, и вещите са свети; защото среброто и златото са доброволен принос на Господа Бога на бащите ви;
29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“.
внимавайте, прочее, и пазете ги докле ги претеглите пред по-първите от свещениците и левитите и началниците на Израилевите бащини домове в Ерусалим, в стаите на Господния дом.
30 І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога.
И тъй, свещениците и левитите приеха среброто, златото и вещите в размер на това тегло, за да ги донесат в Ерусалим в дома на нашия Бог.
31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника́ на дорозі.
Тогава на дванадесетия ден от първия месец станахме от реката Аава, за да отидем; и ръката на нашия Бог бе над нас за добро, та ни избави от неприятелска ръка и от причакващи по пътя.
32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.
И като стигнахме в Ерусалим, седяхме там три дни.
33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, —
А на четвъртия ден, в дома на нашия Бог, среброто, златото и вещите се претеглиха в ръката на Меримота, син на свещеник Урия, с когото бе Елеазар Финеесовият син, и с тях левитите Иозавад, Исусовият син и Ноадия, Венуевият син,
34 за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага.
всичко се предаде под брой и по тегло; и цялото тегло се записа в същото време.
35 Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа.
Завърналите се от плен, които бяха дошли от заточение, принесоха всеизгаряния на Израилевия Бог, дванадесет юнци за целия Израил, деветдесет и шест овена, седемдесет и седем агнета, и дванадесет козела в принос за грях, всички тия във всеизгаряния на Господа.
36 І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім.
И предадоха царските поръчки на царските сатрапи и на областните управители отсам реката; и те помагаха на людете и на Божия дом.