Ездра 7
1 А по цих приго́дах, за царюва́ння Артаксеркса, царя перського, Е́здра, син Азарії, сина Хійлкійї,
Now after this, during the reign of Artaxerxes king of Persia, Ezra came up from Babylon. Ezra's ancestors were Seraiah, Azariah, Hilkiah,
2 сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
Shallum, Zadok, Ahitub,
3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
Amariah, Azariah, Meraioth,
4 сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,
Zerahiah, Uzzi, Bukki,
5 сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика, —
Abishua, Phinehas, Eleazar, who was son of Aaron the high priest.
6 цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знаве́ць Мойсеєвого Зако́ну, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була́ на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожада́ння.
Ezra came up from Babylon and he was a skilled scribe in the law of Moses that Yahweh, the God of Israel, had given. The king gave him anything he asked since the hand of Yahweh was with him.
7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придве́рних, і храмови́х підда́нців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксе́ркса.
Some of the descendants of Israel and the priests, Levites, temple singers, gatekeepers, and those assigned to serve in the temple also went up to Jerusalem in the seventh year of King Artaxerxes.
8 І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царюва́ння.
He arrived in Jerusalem in the fifth month of the same year.
9 Бо першого дня місяця першого був поча́ток ви́ходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
He left Babylon on the first day of the first month. It was on the first day of the fifth month that he arrived in Jerusalem, since the good hand of God was with him.
10 Бо Ездра пригото́вив своє серце дослі́джувати Господнього Зако́на, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
Ezra had established his heart to study, carry out, and teach the statutes and decrees of the law of Yahweh.
11 А оце ві́дпис писа́ння, що цар Артаксе́ркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова́ заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:
This was the decree that King Artaxerxes gave Ezra the priest and scribe of Yahweh's commandments and statutes for Israel:
12 „Артаксе́ркс, цар над царями, до священика Ездри, доскона́лого вчителя Зако́ну Бога Небесного, і так далі.
“The King of kings Artaxerxes, to the priest Ezra, a scribe of the law of the God of heaven:
13 А ось ви́даний від мене нака́з, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого наро́ду, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,
I am ordering that anyone from Israel in my kingdom along with their priests and Levites who desires to go to Jerusalem, may go with you.
14 через те, що ти по́сланий від царя та семи його дора́дників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,
I, the king, and my seven counselors, send you all out to inquire concerning Judah and Jerusalem according to God's law, which is in your hand.
15 і щоб відпра́вити срібло та золото, що цар та дорадники його поже́ртвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,
You are to bring the silver and gold that they have freely offered to the God of Israel, whose dwelling is in Jerusalem.
16 і все срібло та золото, яке ти зна́йдеш у всій вавилонській окру́зі ра́зом із пожертвами народу та священиків, які же́ртвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
Freely give all the silver and gold that all of Babylon has given along with what is freely offered by the people and the priests for the house of God in Jerusalem.
17 Тому́ ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлі́бні та їх жертви ливні, і принесе́ш їх на же́ртівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.
So buy in full the oxen, rams and lambs, and grain and drink offerings. Offer them on the altar that is in the house of your God in Jerusalem.
18 А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробі́ть за вподо́банням вашого Бога.
Do with the rest of the silver and gold whatever seems good to you and your brothers, to please your God.
19 А по́суд, що даний тобі на слу́ження дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.
Place the objects that were freely given to you before him for the service of the house of your God in Jerusalem.
20 А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде да́на з дому царськи́х скарбів.
Anything else that is needed for the house of your God that you require, take its cost from my treasury.
21 А від мене — я цар Артаксеркс — ви́даний нака́з для всіх скарбникі́в, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Зако́ну Бога Небесного, нехай буде докладно зро́блене:
I, King Artaxerxes, make a decree to all the treasurers in the Province Beyond the River, that anything that Ezra asks from you should be given in full,
22 срібла — аж до сотні тала́нтів, і пшениці аж до сотні ко́рів, і вина аж до сотні ба́тів, і оливи аж до сотні батів, а соли — без за́пису.
up to one hundred silver talents, one hundred cors of grain, one hundred baths of wine, and one hundred baths of oil, also salt without limit.
23 Усе, що з нака́зу Небесного Бога, нехай буде горливо зро́блене для дому Небесного Бога, бо на́що був би гнів на царство царя та на синів його?
Anything that comes from the decree of the God of Heaven, do it with devotion for his house. For why should his wrath come upon the kingdom of me and my sons?
24 І вас завідомля́ємо, що всі священики та Левити, співаки́, придве́рні, храмові́ підда́нці та працівники того Божого дому вільні, — дани́ни, пода́тку, чи ми́та не належить накладати на них!
We are informing them about you not to impose any tribute or taxes on any of the priests, Levites, musicians, gatekeepers, or on the people assigned to the service of the temple and servants of the house of this God.
25 А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризнача́й су́ддів та викона́вців Зако́ну, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає зако́ни твого Бога, а хто не знає, тих навчите́.
Ezra, with the wisdom that God has given you, you must appoint judges and magistrates to judge all the people in the Province Beyond the River, and to serve all who know the laws of your God. You must also teach those who do not know the law.
26 А кожен, хто не буде виконувати Зако́на твого Бога та зако́на царсько́го докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигна́ння, чи то на кару маєткову, чи то на ув'я́знення“.
Punish anyone who does not fully obey God's law or the king's law, whether by death, banishment, confiscation of their goods, or imprisonment.
27 Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,
Praise Yahweh, our ancestors' God, who placed all this into the king's heart to glorify Yahweh's house in Jerusalem,
28 а на мене нахили́в милість перед царем та його дора́дниками, та всіма́ хоробрими царе́вими зве́рхниками! А я зміцни́вся, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідни́х людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.
and who extended covenant faithfulness to me before the king, his counselors, and all his powerful officials. I have been strengthened by the hand of Yahweh my God, and I gathered leaders from Israel to go with me.
