< Ездра 4 >
1 І почули Юдині та Веніяминові вороги́, що вигна́нці будують храма Господе́ві, Богові Ізраїля.
Йәһуда вә Биняминдики рәқипләр сүргүнлүктин қайтип кәлгәнләр Исраилниң Худаси Пәрвәрдигарға атап өйни яңливаштин салмақчикән, дегән гәпни аңлап,
2 І прийшли вони до Зорова́веля та до голів ба́тьківських родів, та й сказали їм: І ми бу́демо будува́ти з вами, бо ми зверта́ємось, як ви, до вашого Бога, і ми прино́симо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди“.
Зәруббабәл вә җәмәт башлиқлири билән көрүшүп: — Биз силәр билән биллә салайли; чүнки бизму силәргә охшашла силәрниң Худайиңларни изләп, бизни бу йәргә әкәлгән Асурийә падишаси Есар-Һаддонниң күнлиридин тартип униңға қурбанлиқ сунуп келиватимиз, дейишти.
3 І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: „Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми бу́демо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказа́в нам цар Кір, цар перський“.
Лекин Зәруббабәл, Йәшуа билән Исраилниң башқа җәмәт башлиқлири уларға: — Худайимизға өй селишта силәрниң биз билән һеч қандақ алақәңлар йоқ; бәлки Парс падишаси Қорәш бизгә буйруғандәк, пәқәт биз өзимизла Исраилниң Худаси болған Пәрвәрдигарға өй салимиз, дейишти.
4 І став народ тієї землі осла́блювати руки Юдиного наро́ду та страха́ти їх при будува́нні.
Шуниңдин кейин шу йәрдики аһалә Йәһудаларниң қолини аҗиз қилип, уларниң қурулуш қилишиға кашила туғдуруп турди.
5 І підку́плювали вони проти них дора́дників царськи́х, щоб залама́ти їхній за́дум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царюва́ння Да́рія, царя перського.
Улар йәнә Парс падишаси Қорәшниң барлиқ күнлиридин таки Парс падишаси Дариус тәхткә олтарған вақитқичә, дайим мәслиһәтчиләрни сетивелип, Йәһудалар билән қеришип, қурулуш нишанини бузушқа урунуп турди.
6 А за царя Ахашвероша, на поча́тку його царюва́ння, написали вони оска́рження на ме́шканців Юдеї та Єрусалиму.
Аһашверош тәхткә чиққан дәсләпки вақитларда улар униңға Йәһудийә вә Йерусалим аһалиси үстидин бир әрзнамә язди.
7 А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-араме́йськи, а перекладений по-перськи.
Шуниңдәк Артахшашта күнлиридә Бишлам, Митридат, Табәәл вә уларниң қалған шериклириму Парс падишаси Артахшаштаға арамий тилида бир әрз хетини язди; хәт арамий тилидин тәрҗимә қилинди.
8 Начальник Рехум та писар Шімай написали одно́го листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.
Валий Рәһум билән диван беги Шимшай падиша Артахшаштаға Йерусалим үстидин төвәндикидәк әрзнамә язди: —
9 Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товариші́в його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'я́ни, вавило́няни, шушаня́ни, цебто еламі́ти,
«Мәзкур мәктупни язғанлардин, валий Рәһум, катип беги Шимшай вә уларниң башқа һәмраһлири болған сорақчилар, мупәттишләр, мәнсәпдарлар, катиплар, арқивилиқлар, Бабиллиқлар, Шушанлиқлар, йәни Еламийлар
10 та решта наро́дів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.
вә улуқ җанабий Оснаппар Самарийә шәһиригә вә [Әфрат] дәрияниң мошу тәрипидики башқа йәрләргә орунлаштурған аһалиму бар
11 Оце ві́дпис листа, що послали до нього: „До царя Артаксеркса твої раби, люди Зарі́ччя. І ось
(мана бу уларниң падишаға язған хетиниң көчүрүлмиси) — өзлириниң дәрияниң мошу тәрипидики хизмәткарлиридин падиша алилири Артахшаштаға салам!
12 щоб було відо́ме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули́ до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівни́че та шкідли́ве, і вдоскона́люють мури, а підва́лини поліпши́ли.
Падиша алийлиригә мәлум болсунки, өзлири тәрәптин биз тәрәпкә кәлгән Йәһудийлар Йерусалимға келишти; улар әшу асий вә сесиқ шәһәрни қуруватиду, улини ясап пүттүрди, сепилни ясап чиқти вә сепилниң һуллирини бир-биригә улап ясаватиду.
13 А тепер щоб було відо́ме цареві, що коли тільки це місто буде збудо́ване, а мури закі́нчаться, вони не будуть давати ані дани́ни, ані пода́тку, ані мита, а це буде шкодити царсько́му прибу́ткові.
Әнди улуқ падиша алийлиригә шу мәлум болғайки, мабада бу шәһәр оңланса, сепил пүткүзүлсә, улар баҗ тапшурмайдиған, олпан төлимәйдиған вә парақ тапшурмайдиған болувалиду, бундақ кетивәрсә падишаларниң ғәзнисигә сөзсиз зиян болиду.
14 І ото, беручи́ на увагу, що сіль царського пала́цу — сіль наша, а царськи́й сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомля́ємо царя,
Биз ординиң тузини йәп туруп, падишасимизниң бундақ беһөрмәт қилинишиға қарап турушимизға қәтъий тоғра кәлмәйду, шу сәвәптин падишасимизға мәлум қилишқа җүръәт қилдуқ.
15 щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти зна́йдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це — місто бунтівни́че та шкідли́ве царям та окру́гам, і що в ньому підійма́ли бунт від праві́ку, чому́ місто це було зруйно́ване.
Шуниң үчүн [алийлириниң] ата-бовилириниң тарихнамисини сүрүштә қилишлирини тәшәббус қилимиз; сили тарихнамидин бу шәһәрниң әһвалини билип, униң падишаларғиму, һәр қайси өлкиләргиму зиян йәткүзүп кәлгән асий бир шәһәр екәнлигини, қедимдин тартип бу шәһәрдикиләр ағдурмичилиқ териғанлиғини билгәйла; дәл шу сәвәптин бу шәһәр вәйран қилинған еди.
16 Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудо́ване, а мури закі́нчаться, то через те не бу́де тобі частки в Зарі́ччі“.
Шуңа биз алийлириға шуни уқтурмақчимизки, әгәр бу шәһәр қурулса, сепиллири пүткүзүлсә, ундақта силиниң дәрияниң мошу тәрипидики йәрләргә һеч қандақ егидарчилиқлири болмай қалиду».
17 Цар послав відповідь: „Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер, —
Падиша мундақ җавап йоллиди: — «Валий Рәһум, диван беги Шимшайға вә Самарийә һәм Дәрияниң шу тәрипидики башқа йәрләрдә турушлуқ һәмраһлириңларға салам!
18 лист, якого ви послали до нас, вира́зно прочи́таний передо мною.
Силәрниң бизгә язған әрз хетиңлар мениң алдимда ениқ қилип оқуп берилди.
19 І був ви́даний від мене нака́з, і шукали та й знайшли, що місто це з да́вніх-даве́н підійма́лося на царів, і повста́ння та бунт робилися в ньо́му.
Тәкшүрүп көрүшни буйрувидим, бу шәһәрниң дәрвәқә қедимдин тартип падишаларға қарши чиқип исян қозғиған, шәһәрдә дайим асийлиқ-қозғилаң көтириштәк ишларниң болуп кәлгәнлиги мәлум болди.
20 І могу́тні царі були́ над Єрусалимом, і панували в усьо́му Зарі́ччі, а дани́на, пода́ток та мито давалися їм.
Илгәрки вақитларда қудрәтлик падишалар Йерусалимға һөкүмранлиқ қилип, Дәрияниң шу тәрипидики пүтүн йәрләрни идарә қилип кәлгән, улар шуларға беқинип баҗ, олпан вә париқини тапшуруп кәлгән екән.
21 А тепер видайте нака́за, щоб спини́лися ці люди, а місто це не будува́лося, поки від мене не буде ви́даний новий нака́з.
Әнди силәр буйруқ чүшүрүп у хәлиқни иштин тохтитиңлар, мәндин башқа ярлиқ чүшүрүлмигичә, бу шәһәрни яңливаштин қуруп чиқишқа болмайдиғанлиғи уқтуруңлар.
22 І будьте бе́режні, щоб через це не зробити по́милки. На́що рости́ме зло на шкоду царям?“
Бу ишни ада қилмай қелиштин пәхәс болуңлар; падишаларға зиян кәлтүридиған апәт немишкә күчийиверидикән?».
23 Тоді, як тільки був прочи́таний ві́дпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товариша́ми, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спини́ли роботу їх зброєю та насиллям!
Падиша Артахшаштаниң ярлиғиниң көчүрүлмиси Рәһумға, диван беги Шимшай һәм уларниң һәмраһлириға оқуп берилиши биләнла, улар алман-талман Йерусалимдики Йәһудаларниң қешиға чиқип, һәрбий күч ишлитип, уларни ишни тохтитишқа мәҗбур қилди.
24 Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спини́лася вона аж до другого року царюва́ння Дарія, царя перського...
Шуниң билән Йерусалимдики Худаниң өйидики ишлар тохтиди; иш таки Парс падишаси Дариус тәхткә чиқип иккинчи жилиғичә тохтағлиқ қалди.