Єзекіїль 6
1 І було мені слово Господнє таке:
Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,
„Фиул омулуй, ынтоарче-ць фаца спре мунций луй Исраел, пророчеште ымпотрива лор
3 та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте сло́ва Господа Бога! Так говорить Господь Бог гора́м та підгі́ркам, і рі́чищам та долинам: Ось Я спрова́джу на вас меча, і ви́гублю ваші па́гірки, —
ши зи: ‘Мунць ай луй Исраел, аскултаць кувынтул Домнулуй Думнезеу! Аша ворбеште Домнул Думнезеу, кэтре мунць ши дялурь, кэтре вэгэунь ши вэй: «Ятэ, вой адуче сабия ымпотрива воастрэ ши вэ вой нимичи ынэлцимиле.
4 і будуть опусто́шені ваші же́ртівники, і будуть розби́ті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божка́ми!
Алтареле воастре вор фи пустиите, стылпий воштри ынкинаць соарелуй вор фи сфэрымаць ши вой фаче ка морций воштри сэ кадэ ынаинтя идолилор воштри.
5 І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божка́ми, і розпоро́шу ваші кості навколо ваших же́ртівників.
Вой пуне трупуриле моарте але копиилор луй Исраел ынаинтя идолилор лор ши вэ вой рисипи оаселе ын журул алтарелор воастре.
6 По всіх місцях вашого перебува́ння міста́ будуть поруйно́вані, а па́гірки попусто́шені, щоб ваші же́ртівники були поруйно́вані та побезче́щені, і щоб були розтро́щені й перестали існувати ваші божки́, і були розби́ті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла́,
Претутиндень пе унде локуиць, четэциле вэ вор фи нимичите ши ынэлцимиле, пустиите; алтареле воастре вор фи сурпате ши пэрэсите, идолий воштри вор фи сфэрымаць ши вор пери, стылпий воштри ынкинаць соарелуй вор фи тэяць ши лукрэриле воастре, нимичите.
7 І впаде́ забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я — Госпо́дь!
Морций вор кэдя ын мижлокул востру ши вець шти кэ Еу сунт Домнул.
8 А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врято́ваних від меча серед наро́дів, коли ви будете розпоро́шені серед країн.
Дар вой лэса кытева рэмэшице динтре вой, каре вор скэпа де сабие принтре нямурь кынд вець фи рисипиць ын фелурите цэрь.
9 І ваші врятовані згадають про Мене серед наро́дів, куди бу́дуть за́брані до поло́ну, коли Я зламаю їхнє блудне́ серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що пере́люб чинили з своїми божка́ми, і вони самі бу́дуть бри́дитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидо́т.
Ши чей че вор скэпа дин вой ышь вор адуче аминте де Мине принтре нямуриле унде вор фи робь, пентру кэ ле вой здроби инима прякурварэ ши некрединчоасэ ши окий каре ау курвит дупэ идолий лор. Атунч ле ва фи скырбэ де ей ыншишь дин причина мишелиилор пе каре ле-ау фэкут, дин причина тутурор урычунилор лор.
10 І пізна́ють вони, що Я — Госпо́дь, і що Я не нада́рмо говорив, що вчиню́ їм оцю злу річ!
Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул ши кэ ну деӂяба й-ам аменинцат кэ ле вой тримите тоате ачесте реле.»
11 Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й ту́пни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попа́дають від меча, голоду та морови́ці!
Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Бате дин мынь, дэ дин пичоаре ши зи: ‹Вай! пентру тоате урычуниле челе реле але касей луй Исраел, каре ва кэдя ловитэ де сабие, де фоамете ши де чумэ.
12 Той, хто далекий, помре від морови́ці, а хто близьки́й — впаде від меча, а хто позостане та буде врято́ваний — помре від голоду. І так Я ви́кінчу Свою лютість на них!
Чине ва фи департе ва мури де чумэ ши чине ва фи апроапе ва кэдя учис де сабие, яр чине ва рэмыне ши ва фи ымпресурат ва пери де фоаме. Аша Ымь вой потоли урӂия асупра лор.
13 І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божкі́в навколо їхніх же́ртівників на всякім високім підгі́р'ї, на всіх щита́х гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони прино́сили приємні пахощі для всіх своїх божкі́в.
Ши вець шти кэ Еу сунт Домнул кынд морций лор вор фи ын мижлокул идолилор лор, ымпрежурул алтарелор лор, пе орьче дял ыналт, пе тоате вырфуриле мунцилор, суб орьче копак верде, суб орьче стежар стуфос, аколо унде адучяу тэмые ку мирос плэкут тутурор идолилор лор.
14 І Я ви́тягну руку Свою на них, і зроблю́ цей Край спусто́шенням та пу́сткою, від пустині аж до Рівли́, по всіх місцях їхнього сиді́ння... І пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“
Ымь вой ынтинде мына ымпотрива лор ши вой фаче цара дешартэ ши пустие, де ла пустиу пынэ ла Дибла, претутиндень унде локуеск. Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул.›»’”
