Єзекіїль 5
1 А ти, сину лю́дський, візьми собі го́строго меча, як бритву стрижіїв; візьми його собі, і проведи ним по голові своїй та по бороді своїй. І візьми собі вагові́ ша́льки, і поділи те воло́сся.
Ты же, сыне человечь, возми себе мечь остр паче бритвы стригущаго, притяжи его себе и возложи его на главу твою и на браду твою: и возми превес весов, и размериши я.
2 Третину спали в огні посеред міста, коли ви́повняться дні обло́ги; і візьми другу третину, і посічи мечем навко́ло нього, а третину розпороши́ на вітер, і Я ви́тягну меча за ними.
Четвертую часть да сожжеши на огни среде града по исполнению дний затворения:
3 І візьми звідти мале число воло́сся, і зав'яжи його в своїх по́лах.
и да возмеши четвертую часть и сожжеши ю среде града, четвертую же часть содробиши мечем окрест его, и четвертую часть разсыплеши ветром: и мечь извлеку вслед их.
4 І візьми із нього ще, і кинь його до сере́дини огню, і спали його в огні, — з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім“.
И возмеши оттуду мало их числом и ввяжеши я во одежду твою: и от техже возмеши еще и ввержеши я среде огня и сожжеши я на огни: и от того изыдет огнь на весь дом Израилев. И речеши всему дому Израилеву:
5 Так говорить Господь Бог: „Цей Єрусалим — Я поставив його в сере́дині народів, а довкі́лля його — країни.
сия глаголет Адонаи Господь: сей Иерусалим, посреде языков положих его, и страны, яже окрест его.
6 Та він став проти постанов Моїх більше від пога́нів, а проти устав Моїх — більше від тих країн, що навколо нього, бо права́ Мої вони відкинули, а устави Мої — не ходили вони ними.
И речеши: измени оправдания Моя паче языков, и законы Моя паче стран, яже окрест его: понеже оправдания Моя отринуша и по законом Моим не ходиша в них.
7 Тому́ так говорить Господь Бог: За те, що ви ворохо́билися більше від тих поган, що навколо вас, й уставами Моїми не ходили, і постанов Моїх не вико́нували, а робили за постановами тих поган, що навколо вас,
Сего ради тако глаголет Адонаи Господь: понеже вина ваша паче язык, иже окрест вас, и не ходисте и законех Моих и оправданий Моих не сотвористе, но и по судом языческим, яже окрест вас, не сотвористе:
8 тому́ так говорить Господь Бог: Ось Я проти тебе, Сам Я, і зроблю́ серед тебе суди́ перед очи́ма тих поган!
сего ради сия глаголет Адонаи Господь: се, Аз на тя, и сотворю среде тебе суд пред языки,
9 І зроблю́ на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю́, за гидо́ти твої.
и сотворю среде тебе, ихже не сотворих и ихже не сотворю подобных им ктому, по всем мерзостем твоим.
10 Тому́ серед тебе батьки будуть їсти синів, а сини будуть їсти батьків своїх, і виконаю над тобою при́суди, і розпоро́шу ввесь останок твій на всі вітри́!
Сего ради отцы снедят чад среде тебе, и чада снедят отцев: и сотворю в тебе суды, и разсею вся оставшая от тебе по всему ветру.
11 Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ти занечи́стив святиню Мою всіма́ гидо́тами своїми та всіма́ обри́дженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосе́рджуся!
Сего ради живу Аз, глаголет Адонаи Господь, воистинну понеже святая Моя осквернил еси всеми мерзостьми твоими, и Аз отрину тя, и не пощадит око Мое, и Аз не помилую тя.
12 Третина твоя помре від морови́ці й загине від голоду серед тебе, а третина попа́дає від меча в твоїх околицях, а третину розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча!
Четверть тебе смертию потребится, и четверть тебе гладом скончается среде тебе, четверть же тебе падет мечем окрест тебе, четверть же тебе разсыплю по всему ветру, и мечь извлеку вслед их.
13 І докі́нчиться гнів Мій, і Я заспоко́ю Свою лють проти них, і задовольню́ся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горли́вості Своїй, коли докона́ю Свою лютість на них!
И скончается ярость Моя и гнев Мой на них, и утешуся, и уведят, яко Аз Господь глаголах во рвении Моем, внегда скончати ми гнев Мой на них.
14 І зроблю́ тебе руїною та га́ньбою серед людів, що навколо тебе, перед очи́ма кожного, хто буде прохо́дити.
И положу тя в пустыню и во укоризну языком сущым окрест тебе и пред всяким проходящим.
15 I стане ш га́ньбою та посміхо́виськом, осторогою та остовпі́нням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі при́суди гнівом та люттю, та лютими карта́ннями. Я, Господь, оце говорив!
И будеши во стенание и ужас, наказанием и пагубою во языцех, иже окрест тебе, егда сотворю в тебе суды во гнев и в ярость и во отмщение ярости Моея: Аз Господь глаголах:
16 Коли Я пошлю́ на них злі стрі́ли голоду, що будуть нищівни́ми, що пошлю́ їх понищити вас та примно́жу голод на вас, то Я злама́ю вам підпо́ру хліба, —
и егда послю стрелы глада на ня, и будут во скончание, и послю растлити вы, и глад соберу на вы, и сотру утверждение хлеба твоего,
17 і пошлю на вас голод та злу звірину́, і позбавлю тебе дітей, і морови́ця та кров пере́йде серед тебе, і спрова́джу на тебе меча. Я, Господь, оце говорив!“
и испущу на тя глад и звери люты, и умучу тя, смерть же и кровь пройдут сквозе тя, и мечь наведу на тя окрест: Аз Господь глаголах.
