Єзекіїль 47
1 І він вернув мене до двере́й храму, аж ось вихо́дить вода з-під порога храму на схід, бо пе́ред того храму на схід. А вода схо́дила здолу, з правого боку храму, з пі́вдня від же́ртівника.
М-а адус ынапой ла уша касей. Ши ятэ кэ ешя апэ де суб прагул касей, динспре рэсэрит, кэч фаца касей ера спре рэсэрит. Апа се кобора де суб партя дряптэ а касей ынспре партя де мязэзи а алтарулуй.
2 І він ви́провадив мене в напрямі брами на пі́вніч, і провів мене навко́ло зо́внішньою дорогою до зо́внішньої брами, дорогою, зве́рненою на схід; і ось вода випри́скувала з правого бо́ку.
М-а скос пе поарта де мязэноапте ши м-а фэкут сэ околеск пе динафарэ пынэ ла поарта де рэсэрит. Ши ятэ кэ апа курӂя дин партя дряптэ.
3 І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відмі́ряв тисячу ліктів, і перепрова́див мене водою, водою по кістки.
Кынд а ынаинтат омул ачела спре рэсэрит ку мэсура ын мынэ, а мэсурат о мие де коць ши м-а трекут прин апэ; апа ымь веня пынэ ла глезне.
4 І відмі́ряв ще тисячу, і перепрова́див мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепрова́див мене водою по сте́гна.
А май мэсурат ярэшь о мие де коць ши м-а пус сэ трек прин апэ, ши апа ымь веня пынэ ла ӂенункь. А мэсурат ярэшь о мие де коць ши м-а трекут прин еа, ши апа ымь веня пынэ ла шолдурь.
5 І відміряв він ще тисячу, і був поті́к, якого я не міг перейти́, бо стала великою та вода на пли́вання, поті́к, що був неперехідни́й.
А мэсурат ярэшь о мие де коць, ши атунч ера ун рыу пе каре ну-л путям трече, кэч апа ера атыт де адынкэ, ынкыт требуя сэ ынот – ун рыу каре ну се путя трече.
6 І сказав він мені: „Чи ти бачив це, сину лю́дський?“І повів мене, і вернув мене на берег цього пото́ку.
Ел мь-а зис: „Ай вэзут, фиул омулуй?” Ши м-а луат ши м-а адус ынапой пе малул рыулуй.
7 А коли я вернувся, то ось на бе́резі пото́ку дуже багато дере́в з цього й з того бо́ку.
Кынд м-а адус ынапой, ятэ кэ пе малул рыулуй ерау о мулциме де копачь пе амындоуэ пэрциле.
8 І сказав він до мене: „Ця вода виходить до схі́дньої округи, і схо́дить на степ, і схо́дить до моря, до води соло́ної, — і вздоро́виться вода.
Ел мь-а зис: „Апа ачаста курӂе спре цинутул де рэсэрит, се кобоарэ ын кымпие ши се варсэ ын маре ши, вэрсынду-се ын маре, апеле мэрий се вор виндека.
9 І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди прихо́дить той поті́к, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла́ туди та вода, і буде вздоро́влена, і буде жити все, куди про́йде той поті́к.
Орьче фэптурэ вие, каре се мишкэ, ва трэи претутиндень пе унде ва курӂе рыул ши вор фи о мулциме де пешть; кэч, пе орьунде ва ажунӂе апа ачаста, апеле се вор фаче сэнэтоасе ши, претутиндень пе унде ва ажунӂе рыул ачеста, ва фи вяцэ.
10 І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтя́гнення не́воду, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже числе́нна.
Пескарий вор ста пе малуриле луй, де ла Ен-Геди пынэ ла Ен-Еглаим, ши вор ынтинде мрежеле; вор фи пешть де фелурите союрь, ка пештий Мэрий челей Марь, ши вор фи фоарте мулць.
11 Його ж ба́гна та калю́жі його не будуть уздоро́влені, — на сіль вони да́ні.
Млаштиниле ши гропиле ей ну се вор виндека, чи вор фи лэсате прадэ сэрий.
12 А над пото́ком виросте на його бе́резі з цього й з того боку всяке де́рево їстивне́; не опаде́ його листя, і не переста́не плід його, — кожного місяця буде давати первопло́ди, бо вода його — вона зо святині вихо́дить, і буде плід його на ї́жу, а його листя на лік.
Дар, лынгэ рыул ачеста, пе малуриле луй, де амындоуэ пэрциле, вор креште тот фелул де помь родиторь. Фрунза лор ну се ва вештежи ши роаделе лор ну се вор сфырши; ын фиекаре лунэ вор фаче роаде ной, пентру кэ апеле вор еши дин Сфынтул Локаш. Роаделе лор вор служи ка хранэ ши фрунзеле лор, ка ляк.”
13 Так говорить Господь Бог: Оце грани́ця, що ви пося́дете собі цю землю для дванадцяти Ізраїлевих племе́н; Йо́сип матиме два у́діли.
Аша ворбеште Домнул Думнезеу: „Ятэ хотареле цэрий пе каре о вець ымпэрци ка моштенире челор доуэспрезече семинций але луй Исраел. Иосиф ва авя доуэ пэрць.
14 І пося́дете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батька́м, і припаде́ цей край вам у спа́дщину.
О вець стэпыни унул ка ши алтул, кум ам журат ку мына ридикатэ кэ о вой да пэринцилор воштри. Цара ачаста вэ ва кэдя деч ла ымпэрцялэ ка моштенире.
15 А оце границя кра́ю: на півні́чному кінці́ від Великого моря напряме́ць до Хетлону, як іти до Цедаду,
Ятэ хотареле цэрий: ынспре мязэноапте, де ла Маря чя Маре, друмул Хетлонулуй пынэ ла Цедад,
16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середу́щий Хацар, що при границі Хавра́ну.
Хумат, Берота, Сибраим, ынтре хотарул Дамаскулуй ши хотарул Хаматулуй, Хацер-Хатикон, спре хотарул Хавранулуй.
17 І бу́де границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на пі́вніч, і границя Хамату. Це півні́чний кіне́ць.
Астфел, хотарул ва фи де ла маре пынэ ла Хацар-Енон ши, ла мязэноапте де ел, хотарул Дамаскулуй, Цафонулуй ши хотарул Хаматулуй. Ачеста ва фи хотарул динспре мязэноапте.
18 А схі́дній кінець, з-між Хавра́ну та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого кра́ю — Йорда́н; від границі аж до схі́днього моря відмі́ряєте. Це схі́дній кінець.
Ын партя де рэсэрит, динтре Хавран ши Дамаск, ынтре Галаад ши цара луй Исраел, хотарул ва фи Йорданул, де ла хотарул де мязэноапте пынэ ла маря де рэсэрит, ши ануме пынэ ла Тамар. Ачеста ва фи хотарул де рэсэрит.
19 А півде́нний кінець, на пі́вдень: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, пото́ку, до Великого моря. Це півде́нний кінець, на пі́вдень.
Хотарул де мязэзи, ынспре мязэзи, ва мерӂе де ла Тамар пынэ ла апеле Мериба, де ла Кадес пынэ ла пырыул Еӂиптулуй ши пынэ ла Маря чя Маре. Ачеста ва фи хотарул де мязэзи.
20 А за́хідній кінець — Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це за́хідній кінець.
Хотарул де апус ва фи Маря чя Маре пынэ ла локул унде апукэ спре Хамат; ачеста ва фи хотарул де апус.
21 І поділите цю зе́млю собі, Ізра́їлевим племе́нам.
Цара ачаста о вець ымпэрци ынтре вой, дупэ семинцииле луй Исраел.
22 І станеться, поділите її жеребко́м на спа́док собі та чужи́нцям, що ме́шкають серед вас, що породи́ли синів серед вас, і стануть вам, як тубі́льці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка́ про спа́док серед Ізраїлевих племе́н.
О вець ымпэрци ынсэ ка моштенире прин сорць ынтре вой ши ынтре стрэиний каре вор локуи ын мижлокул востру, ачей стрэинь каре вор наште копий ын мижлокул востру. Пе ачештя ый вець приви ка пе ниште бэштинашь ынтре копиий луй Исраел. Ей сэ айбэ моштениря прин сорць ымпреунэ ку вой ынтре семинцииле луй Исраел.
23 І станеться, у тому пле́мені, де ме́шкатиме з ним той чужи́нець, там дасте́ його спа́док, говорить Господь Бог.
Стрэинулуй ый вець да моштениря луй ын семинция ын каре ва локуи”, зиче Домнул Думнезеу.
