Єзекіїль 42
1 І він вивів мене до зо́внішнього подві́р'я дорогою в на́прямі на пі́вніч, і ввів мене до кімна́т, що навпроти відгоро́дженої площі, і що навпроти буді́влі на пі́вніч.
So let han meg ganga ut i den ytre fyregarden den vegen som gjekk nordetter. Og han let meg koma til den kovebygnaden som låg midt framfor det fråskilde tunet og beint imot bygnaden i nord,
2 Навпроти завдо́вжки — сто ліктів, вхід півні́чний, а завши́ршки — п'ятдесят ліктів.
til langsida som var på hundrad alner, med inngang i nord, men breiddi var femti alner.
3 Навпроти — двадцять ліктів, що у вну́трішньому подвір'ї, і навпро́ти ви́кладеної підлоги, що в зовнішньому подвір'ї, ґалерія до переду ґалерії на три по́верхи.
Beint imot eit stykke på tjuge alner av den indre fyregarden og midt framfor steingolvet i den ytre fyregarden, var det sval mot sval i tri høgder.
4 А перед кімна́тами був хід на десять ліктів ширини́ до вну́трішнього подвір'я, доро́гою ста ліктів, а ви́ходи їхні — на пі́вніч.
Og framanfor kovarne var det ein ti alner breid gang innetter, ein veg på ei aln; og dørerne deira snudde i nord.
5 А горі́шні кімна́ти були коротші, бо ґалерії забирали від них більше місця, ніж з до́лішніх та з сере́дніх тієї буді́влі.
Og dei øvste kovarne var dei minste, for svalerne tok burt meir rom frå deim enn frå dei nedste og dei millomste i bygnaden.
6 Бо вони були триповерхо́ві, і не було в них стовпі́в, як стовпи́ подвір'я, тому́ вони були вужчі від до́лішніх та від сере́дніх на землі.
For dei låg i tri høgder, men hadde ikkje stolpar so som dei i fyregarden; difor smalkast det meir for dei øvste kovarne enn for dei nedste og millomste, frå jordi og uppetter.
7 А мур, що назовні навпро́ти кімна́т, у напрямі зо́внішнього подвір'я, до пе́реду кімна́т — довжина́ його п'ятдесят ліктів.
Og ein mur som var utanfor, frammed kovarne, imot den ytre fyregarden, gjekk framanfor kovarne. Han var femti alner lang.
8 Бо довжина тих кімна́т, що в зовнішнього подвір'я, п'ятдесят ліктів, і ось на пе́реді храму сто ліктів.
For lengdi på dei kovarne som låg imot den ytre fyregarden, var femti alner, men sjå, mot templet: hundrad alner.
9 А під тими кімна́тами — хід від сходу, коли вхо́дити до них з зовнішнього подві́р'я.
Og nedunder desse kovarne var inngangen mot aust, når ein gjekk inn i deim frå den ytre fyregarden.
10 По ширині́ муру подвір'я в напрямі на схід до пе́реду ві́льного місця й до переду будівлі — кімна́ти.
Der fyregardsmuren imot aust var på det tjukkaste, framanfor det fråskilde tunet og framanfor bygnaden, var det kovar.
11 А дорога перед ними — як вид кімна́т, що в напрямі на пі́вніч; яка довжина́, така ширина́ їхня, а всі ви́ходи були за їхніми спо́собами та за їхніми ви́ходами.
Og ein veg gjekk framanfor deim. Dei såg ut som dei kovarne som låg mot nord, like lange og like breide; likeins alle utgangar og tilskipnader elles og dørgap.
12 І як входи кімна́т, що в напрямі пі́вдня, такий був вхід на поча́тку дороги, дороги перед відповідним муром у напрямі на схід, коли йти до них.
Og likeins dørerne på dei kovarne som låg mot sud; det var ei dør der som vegen tok til, vegen frammed den muren som høyrde til, vegen austetter når ein gjekk inn i deim.
13 І сказав він мені: Кімна́ти півні́чні і кімна́ти півде́нні, що на переді вільного місця, це кімна́ти свяще́нні, де їдять священики, що наближуються до Господа, найсвяті́ше, — там складають найсвятіше, і жертву хлі́бну, і жертву за гріх, і жертву за провину, бо це місце святе.
So sagde han med meg: «Kovarne mot nord og kovarne mot sud, som ligg innmed det fråskilde tunet, dei er heilage kovar, der prestarne som er nær Herren skal eta det høgheilage. Der skal dei leggja det høgheilage, både grjonofferet og syndofferet og skuldofferet, for staden er heilag.
14 Коли священики вві́йдуть, то не сміють вихо́дити зо святині до зо́внішнього подвір'я, і мають там складати свої ша́ти, в яких служать, бо вони свя́тощі. І зодягнуть вони інші шати, і тоді тільки можуть зближатися до того, що належить наро́дові“.
Når prestarne gjeng inn, so skal dei ikkje ganga ut att or heilagdomen og ut i den ytre fyregarden, men der skal dei leggja av seg klædi som dei hev gjort tenesta i, for dei er heilage. Dei skal taka på seg andre klæde og so ganga dit der folket må vera.»
15 І скінчи́в він вимі́рювання внутрішнього храму, і ви́провадив мене в напрямі брами, що пе́ред її в напрямі на схід, і зміряв те круго́м навко́ло.
Og då han hadde gjort mælingi frå seg i det indre huset, fylgde han meg ut gjenom den porten som hadde framsida mot aust, og der mælte han rundt ikring.
16 Він зміряв мірни́чою па́лицею схі́дній бік, — п'ять сотень палиць мірничою палицею навколо.
Han mælte austsida med mælestongi: fem hundrad stenger etter mælestongi rundt ikring.
17 Зміряв півні́чний бік, — п'ять сотень па́лиць мірни́чою па́лицею навколо.
Han mælte nordsida: fem hundrad stenger etter mælestongi rundt ikring.
18 Зміряв півде́нний бік, — п'ять сотень палиць мірничою палицею.
Sudsida mælte han: fem hundrad stenger etter mælestong.
19 Обернувся до за́хіднього боку, — наміряв п'ять сотень палиць мірни́чою палицею.
Han snudde og gjekk mot vestsida; han mælte fem hundrad stenger etter mælestong.
20 На чотири стороні відміряв те. Мало воно мур кругом навколо, завдо́вжки — п'ять сотень, і завши́ршки п'ять сотень, щоб відділити між святим та звичайним.
På dei fire sidorne mælte han det. Det hadde ein mur rundt ikring: fem hundrad stenger lang og fem hundrad breid, til å skilja det heilage frå det som var uhelga.
