Єзекіїль 38
1 І було́ мені слово Господнє таке:
Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2 „Сину лю́дський, зверни́ своє обличчя до Ґоґа, кра́ю Маґоґа, кня́зя Ро́шу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього
„Фиул омулуй, ынтоарче-те ку фаца спре Гог, дин цара луй Магог, спре домнул Рошулуй, Мешекулуй ши Тубалулуй, ши пророчеште ымпотрива луй!
3 та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Ґоґу, кня́же Рошу, Мешеху та Тувалу!
Ши спуне: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ятэ, ам неказ пе тине, Гог, домнул Рошулуй, Мешекулуй ши Тубалулуй!
4 І заверну́ тебе, і вкладу́ гачки́ в ще́лепи твої, і ви́веду тебе та все ві́йсько твоє, ко́ней та верхівці́в, усі вони досконало озбро́єні, велике збо́рище, зо щита́ми та щитка́ми, усі озброєні меча́ми.
Те вой тыры ши-ць вой пуне ун кырлиг ын фэлчь; те вой скоате, пе тине ши тоатэ оастя та, кай ши кэлэрець, тоць ымбрэкаць ын кип стрэлучит, чатэ маре де попор, каре поартэ скут ши павэзэ ши каре тоць мынуеск сабия;
5 Парас, Куш і Пут із ними, усі вони зо щито́м та з шо́ломом.
ымпреунэ ку ей вой скоате пе чей дин Персия, Етиопия ши Пут, тоць ку скут ши койф,
6 Ґомер і всі о́рди його, дім Тоґарми, кі́нці північні та всі відділи його, числе́нні наро́ди з тобою.
Гомерул ку тоате оштиле луй, цара Тогармей, дин фундул мязэнопций, ку тоате оштиле сале, попоаре мулте ымпреунэ ку тине!
7 Приготу́йся, і приготу́й собі ти та все збо́рище твоє, зі́брані при тобі, і бу́деш для них сторо́жею.
Прегэтеште-те дар, фий гата, ту ши тоатэ мулцимя адунатэ ын журул тэу! Фий кэпетения лор!
8 По багатьох днях ти бу́деш потрі́бний, у кінці ро́ків при́йдеш до Кра́ю, що пове́рнений від меча, що зі́браний від числе́нних наро́дів, на Ізраїлеві го́ри, що за́вжди були руїною, а він був ви́ведений від наро́дів, і всі вони сидять безпечно.
Дупэ мулте зиле, вей фи ын фрунтя лор; ын время де апой, вей мерӂе ымпотрива цэрий, ай кэрей локуиторь, скэпаць де сабие, вор фи стрыншь динтре май мулте попоаре пе мунций луй Исраел, каре мултэ време фусесерэ пустий, дар, фиинд скошь дин мижлокул попоарелор, вор фи лиништиць ын локуинцеле лор.
9 І ви́йдеш, при́йдеш як буря, будеш як хмара, щоб покрити землю, ти та всі відділи твої, та числе́нні наро́ди з тобою.
Яр ту те вей суи, вей ынаинта ка о фуртунэ, вей фи ка ун нор негру каре ва акопери цара, ту ку тоате оштиле тале ши мулте попоаре ку тине.»
10 Так говорить Господь Бог: І станеться того дня, уві́йдуть слова́ на твоє серце, і ти бу́деш ду́мати злу ду́мку,
Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ын зиуа ачея, мулте гындурь ыць вор вени ын минте ши вей урзи планурь реле.
11 та й скажеш: Піду́ на неукріплений край, знайду́ спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в оса́дах без муру, і нема в них за́сува та ворі́т,
Вей зиче: ‹Мэ вой суи ымпотрива цэрий ачестея дескисе, вой нэвэли песте оамений ачештя лиништиць, каре стау фэрэ грижь ын локуинцеле лор, тоць ын локуинце фэрэ зидурь ши неавынд нич зэвоаре, нич порць!
12 щоб набрати здо́бичі, і чинити грабу́нок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на наро́д, зібраний з народів, що набувають добу́ток та маєток, що сидять посеред землі.
Мэ вой дуче сэ яу прадэ ши сэ мэ дедау ла жаф, сэ пун мына пе ачесте дэрымэтурь локуите дин ноу, пе попорул ачеста стрынс дин мижлокул нямурилор, каре аре турме ши моший ши локуеште ын мижлокул пэмынтулуй.›
13 Шева та Дедан, і купці Таршішу, і всі левчуки́ його скажуть тобі: Чи ти прийшов набрати здо́бичі, чи ти зібрав своє збо́рище, щоб чинити грабу́нок, щоб ви́нести срібло та золото, щоб набрати добу́тку та маєтку, щоб набрати великої здо́бичі?
Себа ши Дедан, негусторий дин Тарс ши тоць пуий лор де лей ыць вор зиче: ‹Вий сэ ей прадэ? Пентру жаф ць-ай адунат оаре мулцимя та, ка сэ ей арӂинт ши аур, ка сэ ей турме ши авуций ши сэ фачь о прадэ маре?›»’
14 Тому́ пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до Ґоґа: Так говорить Господь Бог: Чи того дня, коли наро́д Мій сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це?
Де ачея, пророчеште, фиул омулуй, ши спуне луй Гог: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Да, ын зиуа кынд попорул Меу Исраел ва трэи ын линиште, вей порни дин цара та
15 І при́йдеш із свого місця, із півні́чних кінців, ти та числе́нні народи з тобою, — всі вони гарцю́ють на ко́нях, зборище велике й ві́йсько числе́нне!
ши вей вени дин фундул мязэнопций, ту ши мулте попоаре ку тине, тоць кэлэрь пе кай, о маре мулциме ши о путерникэ оштире!
16 І зді́ймешся на наро́д Мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і ви́веду тебе на Мій Край, щоб наро́ди пізнали Мене, коли Я покажу́ Свою святість тобі, Ґоґу, на їхніх оча́х.
Вей ынаинта ымпотрива попорулуй Меу Исраел ка ун нор каре ва акопери цара. Ын зилеле де апой, те вой адуче ымпотрива цэрий Меле, ка сэ Мэ куноаскэ нямуриле кынд вой фи сфинцит ын тине суб окий лор, Гог!»
17 Так говорить Господь Бог: Чи ти той, що про нього говорив Я за давніх днів через Моїх рабів, Ізра́їлевих пророків, що пророкували за тих днів про роки́, щоб приве́сти тебе на них?
Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ну ешть ту ачела деспре каре ам ворбит одиниоарэ, прин робий Мей, пророчий луй Исраел, каре ау пророчит атунч ань де зиле кэ те вой адуче ымпотрива лор?
18 І станеться того дня, у дні прихо́ду Ґоґа на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог, — уві́йде ревність Моя в ніздрі Мої.
Ын зиуа ачея ынсэ, ын зиуа кынд ва порни Гог ымпотрива пэмынтулуй луй Исраел», зиче Домнул Думнезеу, «Ми се ва суи ын нэрь мыния апринсэ.
19 І в ревності своїй, в огні Свого гніву Я сказав: цього дня буде великий трус на Ізраїлевій землі.
О спун ын ӂелозия ши ын фокул мынией Меле: ‹Ын зиуа ачея, ва фи ун маре кутремур ын цара луй Исраел.
20 І затремтя́ть перед Моїм лицем мо́рські риби та птаство небесне, і польова́ звірина́, всяке гаддя́, що плазу́є по землі, і всяка люди́на, що на поверхні землі, і будуть поруйно́вані го́ри, і поваляться у́рвища, і всякий мур на землю впаде́.
Пештий мэрий ши пэсэриле черулуй вор тремура де Мине ши фяреле кымпулуй ши тоате тырытоареле каре се тырэск пе пэмынт ши тоць оамений каре сунт пе фаца пэмынтулуй; мунций се вор рэстурна, переций стынчилор се вор прэбуши ши тоате зидуриле вор кэдя ла пэмынт.›
21 І покличу проти нього меча на всіх го́рах Моїх, — говорить Господь Бог, — меч кожного буде на брата його!
Атунч вой кема гроаза ымпотрива луй пе тоць мунций Мей», зиче Домнул Думнезеу; «сабия фиекэруя се ва ынтоарче ымпотрива фрателуй сэу.
22 І буду судитися з ними моровице́ю та кров'ю, і пущу́ заливни́й дощ та камі́нний град, огонь та сі́рку на нього та на відділи його, та на числе́нні народи, що з ним.
Ыл вой жудека прин чумэ ши сынӂе, принтр-о плоае нэпрасникэ ши прин петре де гриндинэ; вой плоуа фок ши пучоасэ песте ел, песте оштиле луй ши песте попоареле челе мулте каре вор фи ку ел.
23 І звели́чуся, і покажу́ Свою святість, і буду пі́знаний на оча́х числе́нних народів, і вони пізнають, що Я — Госпо́дь!
Ымь вой арэта астфел мэримя ши сфинцения, Мэ вой фаче куноскут ынаинтя мулцимий нямурилор ши вор шти кэ Еу сунт Домнул.»’
