Єзекіїль 35
1 І було мені слово Господнє таке:
Then the word of Yahweh came to me, saying,
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї
“Son of man, set your face against Mount Seir and prophesy against it.
3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння.
Say to it, 'The Lord Yahweh says this: Behold! I am against you, Mount Seir, and I will strike you with my hand and make you a desolation and a waste.
4 Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
I will make your cities ruins, and you yourself will become desolate; then you will know that I am Yahweh.
5 За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої,
Because you have always been hostile to the people of Israel, and because you poured them out into the hands of the sword at the time of their distress, at the time their punishment was at its greatest.
6 тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе!
Therefore, as I live—this is the Lord Yahweh's declaration—I will prepare you for bloodshed, and bloodshed will pursue you! Since you did not hate bloodshed, bloodshed will pursue you.
7 Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється.
I will make Mount Seir a complete desolation when I cut off from it anyone who passes through and returns again.
8 І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них!
I will fill its mountains with those who were killed; on your high hills and valleys and in all your streams those who were killed by the sword will fall.
9 На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
I will make you a perpetual desolation. Your cities will not be inhabited, but you will know that I am Yahweh.
10 За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“,
You have said, “These two nations and these two lands will become mine, and we will possess them,” even when Yahweh was present with them.
11 тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе.
Therefore, as I live—this is the Lord Yahweh's declaration—so I will do according to your anger and according to your jealousy that you had in your hatred of Israel, and I will show myself to them when I judge you.
12 І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“
So you will know that I am Yahweh. I have heard all the insults you spoke against the mountains of Israel, when you said, “They have been destroyed; they have been given over to us to devour.”
13 І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув!
You exalted yourselves against me with what you said, and you multiplied the words you said against me; and I heard it all.
14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням!
The Lord Yahweh says this: I will make you a desolation, while the entire earth rejoices.
15 Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“
As you rejoiced over the inheritance of the people of Israel because of its desolation, I will do the same to you. You will become a desolation, Mount Seir, and all of Edom—all of it! Then they will know that I am Yahweh.'”
